Індивідуальні завдання до лабораторної роботи (ЛР) включають синтез типових КС (що використовуються у схемотехніці ОП) у вигляді стандартних і/або спрощених функціональних вузлів ЦА. Залежно від складності завдання після формулювання завдання даються пояснення, завдяки яким (із урахуванням [1-12]) можливо здійснити його рішення й реалізувати у вигляді схеми.
Вибір логічного базису (мінімальний: АБО-НІ, НІ − стрілка Пірса (а), І-НІ, НІ − штрих Шеффера (б); АБО-НІ, НІ, І-НІ − розширений Буля (в), ін.) для початкової реалізації схеми здійснюється залежно від варіанта (а,б,в) і самостійно (з урахуванням наявних цифрових ІС БМ програми EWB, версія 5.12).
Таблиця 1.1 – Варіанти індивідуальних завдань (Y1-Y16)
X1 X2 | 0 0 1 1 0 1 0 1 | Позначення | Назва |
Y1 | 0 0 0 0 | Константа 0 | |
Y2 | 0 0 0 1 | x1 x2 | Кон’юнкція (логічне "І") |
Y3 | 0 0 1 0 | x1 ← x2 | Заперечення імплікації (заборона x2) |
Y4 | 0 0 1 1 | x1 | Повторення першого аргументу |
Y5 | 0 1 0 0 | x2 ← x1 | Заперечення оберненої імплікації |
Y6 | 0 1 0 1 | x2 | Повторення другого аргументу |
Y7 | 0 1 1 0 | x1 x2 | Сума по модулю 2 |
Y8 | 0 1 1 1 | x1 + x2 | Диз’юнкція |
Y9 | 1 0 0 0 | x1 ↓ x2 | Стрілка Пірса |
Y10 | 1 0 0 1 | x1 ~ x2 | Еквіваленція |
Y11 | 1 0 1 0 | Заперечення другого аргументу | |
Y12 | 1 0 1 1 | x2 → x1 | Обернена імплікація |
Y13 | 1 1 0 0 | Заперечення першого аргументу | |
Y14 | 1 1 0 1 | x1 → x2 | Імплікація |
Y15 | 1 1 1 0 | x2 / x1 | Штрих Шеффера |
Y16 | 1 1 1 1 | Константа 1 |
|
|