Виконання курсової роботи передбачає відтворення певних етапів:
Ø вибір теми;
Ø підбір і вивчення літератури, складання бібліографії;
Ø складання плану роботи;
Ø написання тексту курсової роботи;
Ø захист курсової роботи.
У кожному конкретному випадку етапи роботи визначаються науковим керівником. Однак, як показує досвід, існує певний оптимальний варіант, до якого зазвичай тяжіють педагоги, незважаючи на розходження методик.
З огляду на це, ми пропонуємо студентам наступний порядок роботи.
Вибір теми. Студентам надається право вибору теми курсової роботи в межах тематики, що визначена кафедрою. Студентові варто керуватися як власними науковими інтересами, так і порадами керівника. У процесі ознайомлення з обраною темою можна намітити попередній план роботи, що буде служити тимчасовим керівництвом до тих пір, коли проникнення в суть питання не змусить цей план змінити.
Підбір і вивчення літератури. Після загального ознайомлення з обраною темою починається робота із джерелами та основною літературою. Таким чином, у процесі роботи з документами й літературою відбувається збір матеріалу. В процесі збору матеріалу визначається остаточний план дослідження. Для себе студент повинен скласти дуже докладний план, з чітко вираженою деталізацією. Таких пунктів може бути 10, 20 і більше. Варто ретельно обміркувати розташування пунктів плану, щоб вони були вибудувані в найбільш розумній послідовності – з урахуванням причинно-наслідкового зв’язку явищ, хронології, завдань кожного розділу роботи й інших факторів.
Літературне оформлення наукової роботи є важливим елементом її виконання. У науковій роботі потрібно дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень. Найбільш характерними особливостями мови письмової наукової праці є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Науковий виклад складається головним чином з роздумів, метою яких є доведення істин, виявлених у результаті дослідження фактів дійсності.
Для наукового тексту характерна змістова закінченість, цілісність та зв’язаність. Завдяки спеціальним термінам досягається можливість у короткій та економічній формі давати розгорнуті визначення та характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ[1].
Складання бібліографії варто почати одночасно з виконанням попереднього пункту. Джерелами для складання списку літератури слугують бібліотечні каталоги (почати треба із систематичного), виноски й бібліографічні довідки в досліджуваних працях (керуючись ними, потрібно звернутися до алфавітного каталогу). Зрозуміло, необхідно прагнути до того, щоб зібрати якомога більший повний бібліографічний перелік та ознайомитися з найбільшим числом наукових досліджень[2]. Чим ширше коло прочитаної літератури, тим досконалішою буде робота студента.
Одночасно виявляється загальна структура основної частини – розділи, підрозділи (параграфи) тощо.
Складання плану (змісту) курсової роботи. План може бути коротким або розгорнутим. У плані повинні бути зазначені основні розділи, а в необхідних випадках і підрозділи (параграфи). Усі елементи плану супроводжуються вказівкою на відповідні сторінки роботи.
Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану курсової роботи, який при оформленні роботи позначається як її зміст. Зміст обов’язково має включати в себе:
Ø вступ;
Ø 3-4 взаємопов’язаних і логічно побудованих питання, що дозволяють розкрити тему;
Ø висновки.
Складений зміст необхідно проаналізувати з науковим керівником (у разі необхідності він коригується) і затвердити. Формування тексту курсової роботи відбувається шляхом систематизації й обробки дібраних матеріалів з кожної позиції змісту.
Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, параграфів, пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема: перелік умовних позначень (за необхідності); вступу; складових основної частини; висновків; списку використаних джерел; додатків (за необхідності).
Написання тексту курсової роботи. Написання роботи зводиться до ретельного дослідження матеріалу, наявного з кожного із численних пунктів плану (причому у ході роботи пункти можуть мінятися місцями або зовсім виключатися), потім до викладу результатів з кожного пункту, причому фактичні дані можуть передувати висновкам або, навпаки, випливати з них. Виклад декількох пунктів плану, об’єднаних загальною ідеєю, як правило, вимагає загального висновку та відповідає параграфу роботи.
Спочатку пишеться чорновий варіант роботи, потім (після перевірки чернетки керівником і його коректив) – остаточний.
Після написання й належного оформлення курсової роботи студент повинен підписати її та передати на кафедру державного управління для реєстрації. Після реєстраціє, працівники деканату ФПО передають курсову роботу викладачу – керівникові роботи для рецензування. Якщо робота відповідає пропонованим вимогам викладач попередньо позитивно її оцінює (допускає курсову роботу до захисту) й у письмовій формі у вигляді рецензії сповіщає про це студентові. Незадовільно виконана робота підлягає переробці, відповідно до зауважень викладача, та з безумовним дотриманням вимог, що містяться в рецензії. Повторно виконана (доопрацьована) робота подається на кафедру з першим варіантом курсової роботи й рецензією на неї.
Після захисту курсова робота студентові не повертається. Курсові роботи зберігаються на кафедрі державного управління протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.