Види наукових досліджень у вищому навчальному закладі

Від ідеї до її втілення науковий пошук проходить кілька етапів і стає цілеспрямованим процесом пізнання, результати якого пред­ставлені у вигляді наукового дослідження у розмаїтті його проявів: наукова стаття, дисертація, монографія, есе тощо.

Будь-який науковий пошук має відмінні особливості, до яких слід віднести цілеспрямований процес пізнання, логіку наукового пошуку з притаманною їй послідовністю та обґрунтуван­ням висунутих положень, висновків та узагальнень. Науковий пошук завжди спрямований на підвищення рівня наукових знань, на відкриття нових законів природи, пов’язаний із новими оригінальними ідеями.

За цільовим призначенням виокремлюють такі види наукових досліджень:

- фундаментальні, що мають найвищий ступінь невизначеності, результатом яких є відкриття нових явищ та законів природи, розширення наукових знань суспільства та їх застосування в практичній діяльності;

- прикладні, що передбачають пошук нових, або удосконалення вже відомих явищ та законів природи, мета яких – використан­ня одержаних результатів у практичній діяльності людини та суспільства.

Курсова та випускна робота є прикладними дослідженнями.

Наукове дослідження умовно поділяють на етапи: емпіричний; теоретичний.

Емпіричний етап наукового дослідження пов’язаний із отри­манням та первісною обробкою матеріалу, процесом накопи­чення фактів, описом мовою науки, класифікацією за різними критеріями та виявленням основної залежності між ними. Саме під час такої роботи дослідник повинен:

- описати кожний факт термінами науки, у межах якої ведеться
дослідження;

- відібрати з усіх фактів типові, найбільш вживані;

- класифікувати факти за їх сутністю, з’ясувавши наявні зв’язки між відібраними фактами.

Теоретичний етап дослідження пов’язаний із глибоким ана­лізом наукового фактажу, перевіреного, усвідомленого та зафік­сованого мовою науки, проникненням у суть явищ, формулю­ванням його в якісній та кількісній формі, обранням принципу дії та рекомендацій щодо практичного впливу на ці явища.

Між двома етапами дослідження здійснюється постановка проблеми, що оз­начає:

- визначення того, що є невідомим і потребує доведення;

- формулювання питання, що відображає основний зміст проблеми, та обґрунтування його правильності й важливості для науки;

- виокремлення конкретних завдань, послідовність їх вирішення та методи, що при цьому застосовуються.

Наукове дослідження в кожному зі своїх циклів рухається від ем­пірики до теорії, а від теорії – до практики, що її перевіряє. Цей процес включає певні стадії та характерні форми, у яких існує та розвивається наукове знання, зокрема отримання, опис фактів та постановка наукових проблем, висунення гіпотези, нової ідеї, поло­ження, формулювання теорії та органічне включення в неї доказових положень.

Розглянемо тепер основні види наукових досліджень у ВНЗ, до яких ми відносимо курсову та випускну роботу.

Курсова робота – є одним із видів навчально-дослід­ної, наукової роботи студента, складовою навчального процесу в середніх і вищих навчальних закладах. Її ав­тор має виявити здібності до дослідної роботи, осмислення зібраного матеріалу, вміння його систематизува­ти, робити правильні висновки. Участь у ній засвідчує ступінь самостійності, уміння застосовувати здобуті знання та набуті навички, розвиває дослідницькі вмін­ня та здібності. Підготовка до написання курсової робо­ти вирішує одночасно навчальне (автор виявляє рівень засвоєння поточного навчального матеріалу, ознайом­лення з відповідною літературою) і дослідницьке (за­свідчує уміння автора аналізувати, узагальнювати, ро­бити висновки) завдання.

З огляду на реалізацію особистісної ролі автора кур­сові роботи умовно поділяють на реферативні та дослід­ницькі.

Реферативні курсові роботи покликані навчи­ти студентів критично користуватися науковою літера­турою, правильно оцінювати її, глибоко осмислювати певні питання, зіставляти висловлювання різних уче­них з одного і того самого питання, коментувати їх, мо­тивувати правильність або помилковість окремих тео­ретичних положень, робити теоретичні узагальнення. Особливо важливе вміння автора виокремити головні аспекти, чітко, систематизовано викласти весь матері­ал. Успішне виконання таких робіт залежить передусім від ретельного вивчення наявної літератури, уміння знайти нові джерела. Реферативні теми зобов’язують також до самостійного розв’язання поставлених проб­лем, завдяки чому такі роботи набувають наукового, творчого характеру.

Дослідницькі курсові роботи вимагають від студента вміння спостерігати факти, самостійно досліджувати проблеми, аналізувати і відповідно тлумачити їх, роби­ти висновки та узагальнення. Такі курсові формують у студентів навички дослідницького пошуку, самостійно­го дослідження конкретного матеріалу.

Зміст курсової роботи зумовлюється передусім її те­мою. Існують, крім того, і загальні вимоги, які стосуються всіх видів робіт. Однією з них є свідоме розуміння приро­ди питання. Тому розпочинати роботу слід з вивчення ма­теріалу, що стосується зазначеної тематики. Це допоможе глибше зорієнтуватись при виборі теми, всебічно обґрун­тувати свій вибір, полегшить процес виконання курсо­вої роботи. При підготовці курсової роботи необхідно:

- дібрати літературу (бібліографування), вивчити її, зафіксувати найважливіші положення і скласти уявлення про існуючі в економічній науці позиції щодо проблемати­ки, яка стосується курсової роботи;

- дібрати приклади, виписати їх у фай­ли із зазначенням джерела, сторінки, проаналізувати ілюстративний матеріал (етап накопичення і обробки фактичного матеріалу);

- ретельно обміркувати формулювання теми, вра­ховуючи, що близькі за змістом теми відрізняються певними особливостями, які потребують осмислення;

- скласти план роботи (послідовний перелік основ­них питань, які необхідно буде висвітлити; центральні питання слід деталізувати).

Заключний етап написання курсової роботи полягає у цілеспрямованому викладі зібраного й вивченого ма­теріалу з позицій її автора.

Структура курсової роботи охоплює вступ, основну частину, висновки. У вступі слід обґрунтувати вибір те­ми, її актуальність, значущість для науки і практики, визначити мету роботи й підпорядковані їй завдання; вказати, який фактичний матеріал використаний як джерело спостережень, запропонувати лаконічний огляд літератури, який містив би узагальнення й оцінку, а не переказ прочитаного.

В основній (найбільшій за обсягом) частині необхід­но на конкретному матеріалі послідовно розкрити тему. Викладаючи свої спостереження, міркування, кожне теоретичне положення слід підтверджувати самостійно дібраними прикладами, кількість яких має бути достат­ньою для висновків та узагальнень. Усі приклади слід прокоментувати.

У заключній частині подають стислі висновки, які іноді формулюють тезисно.

Обов’язковим елементом курсової роботи є зміст, який, передуючи тексту, повинен представити послі­довний перелік її складових частин із зазначенням сто­рінок. Зміст логічно організує роботу, надає їй компози­ційної стрункості, науковості. Завершує текст курсової роботи бібліографічний список.

Головне для курсової роботи — глибина та повнота розкриття теми, творчий підхід, обґрунтованість вис­новків й узагальнень. Вона має відзначатися компози­ційною довершеністю, логічністю викладу інформації, вправністю літературної мови. На високу оцінку заслуговують курсові роботи, які характеризуються науковою достовірністю, насиченіс­тю конкретним змістом, багатим фактичним матеріа­лом, аргументованими висновками, бездоганними ор­фографією, пунктуацією та стилістикою, чіткістю ком­позиції і правильним оформленням.

Поширеними і суттєвими недоліками курсових робіт є схематизм, бездоганність положень, що розглядають­ся; дослівне переписування фрагментів з підручників або спеціальних робіт; механічне, неосмислене поєднан­ня думок різних вчених або виписок із робіт, що висвіт­люють протилежні думки стосовно суті питання; грама­тичні й стилістичні помилки.

Вдало обрана тема, успішно виконана курсова робо­та з часом може бути трансформована у випускну робо­ту і навіть значно масштабніше наукове дослідження.

Випускна робота – є завершальним етапом освіти випускника. Як одна із спеціальних форм наукової ро­боти вона має свої кваліфікаційні ознаки. Синонімічними до нього є поняття «дипломна робота», «дипломний проект», тощо. Підготовка дипломних робіт має на меті системати­зувати, закріпити, розширити теоретичні та практичні знання з економіки, виявити навички застосування цих знань при вирішенні конкретних наукових завдань. Майбутнім економістам важливо розвивати на­вички самостійної роботи, опановувати методику до­слідження та експериментування, з’ясовувати підго­товленість до самостійної роботи.

У вищих навчальних закладах виконання випускних робіт є обов’язковим елементом процесу навчання, фінальною формою підготовки фахівців. Як правило, у випускних роботах повинні бу­ти реалізовані такі вимоги:

- актуальність, новизна тематики, відповідність су­часному стану і перспективам розвитку економічної науки, прак­тичним завданням і загальним цілям роботи;

- вивчення й критичний аналіз монографічної та пе­ріодичної літератури згідно з темою роботи;

- вивчення й характеристика історії та сучасного стану проблематики дослідження;

- характеристика предмета, цілей і методів дослі­дження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

- узагальнення результатів, обґрунтованість вис­новків і практичних рекомендацій.

Підготовку до виконання випускних робіт забезпе­чують випускаючі кафедри вищих навчальних закла­дів. Тематика випускних робіт щорічно заздалегідь визначається кафедрою. При виборі теми бажано врахову­вати її відповідність рівню розвитку сучасної науки, актуальним напрямам наукових досліджень, з яких спеціалізується кафедра, можливостям забезпечення студентів-випускників науковим керівництвом.

Якість випускної роботи залежить не лише від вдалого добору необхідних матеріалів, а й від умілого використання їх, чіткої організації, систематичності й послідовності ви­кладу, правильного оформлення наукового апарату. То­му важливим етапом підготовки є складання її плану, формування композиції тощо.

До написання роботи можна приступати лише після завершення добору й вивчення фактичного матеріалу, необхідного для вирішення обраної проблеми. Знач­ний за обсягом і різноманітний за змістом матеріал має бути чітко систематизований, послідовно викладений. При цьому вирішення основних питань не повинно за­лишити поза увагою деталі. Саме такій меті служить складання розгорнутого, логічно розгалуженого плану. План має передбачати по­рядок і послідовність викладу матеріалу. Він дисциплі­нує студента й одночасно є достатньою підставою для обговорення роботи з керівником. Розгорнутий і чіткий план полегшує сприйняття при читанні написаної робо­ти. Необхідний він у всіх видах творчих робіт. У ньому мають бути відображені її основні структурні частини (розділи). Кожен розділ може містити підрозділи (параграфи), позначені відповідно до їх обсягу тощо.

Кожна композиційно виокремлена частина випускної роботи має свої цілі та зміст. У вступі визначають мету і завдання, об’єкт і пред­мет дослідження, обґрунтовують вибір та актуальність теми, відзначають новизну, теоретичну цінність і прак­тичну значущість роботи, описують принципи, методи та прийоми дослідження, особливості композиції, ха­рактеризують матеріал і джерела дослідження. За мож­ливості наводять дані про апробацію проблеми. Перший розділ найчастіше буває оглядовим, у ньому розкривають історію та теорію питання. Здебільшого він є своєрідним реферативним викладом (оціночного характе­ру) наукових досліджень у конкретній сфері з одночас­ним окресленням кола нерозв’язаних проблем, меж явища, яке досліджує автор роботи, розкриттям теоре­тичних передумов вивчення проблеми. У другому (аналітичному) і в наступних розділах (як правило методичних) автор відповідно аналізує процес, висвітлює мето­дику і техніку дослідження, досягнутий результат. Вис­новки призначені для підсумків дослідження: форму­лювання узагальнення, передбачення перспектив по­дальшої роботи в межах зазначених проблем.