Мова становить фундамент професіоналізму майбутніх правннків. Вона с базою здобуття фаху у вищому навчальному закладі і основним засобом подальшої професійної діяльності.
Адже юристи мають говорити не лише вчено (за профілем), але і ясно, і гарно. Бо слово адвоката, прокурора, судді - сприймається як говорячий закон. Тому воно мас бути зрозумілим, а значить - грамотним, правильним, влучним і етичним. "Хто має справу з людьми... повинен мислити добре, але говорити ще краще". - пише Михайло Сперанський [2, с. 133].
...Красномовство мас бути чесним, діловим і високоморальним, шоб проникало в людську душу - в цьому його сила. Стиль має бути підібраний не на свій розсуд, а згідно з вимогами справи і часу та бути простим і високим, шоб вплив ритму на слух аудиторії, володарював над нею.
Уміння виступати публічно не приходить само собою. Цьому треба наполегливо учитися, оволодівати і відшліфовувати прийоми риторського мистецтва, необхідно добре вивчати мову, збагачувати професійну лексику.!
|
|
Звісно, мова правників - специфічна. Вона вирізняється вживанням словосполучень дієслівного типу, дієприслівникових і дієприкметникових зворотів, прямої мови; повторами професійної лексики. В юридичних текстах переважають складні поширені речення.
Оригінальний ритор, популярний юрист-практик Петро Пороховщиков радить: "Віддавайте перевагу коротким реченням. Дотримуйтесь правила, що кожна нова думка вимагає нового речення... Довгі висловлювання малопереконл иві" [3, с. і 93].
Готуючи виступ, пам'ятаймо, основну думку треба завжди висловлювати І головним реченням, а не підрядним.
Створюючи текст виступу, не бажано захоплюватися іншомовними словами, якщо є українські відповідники