Суспільно-політичні рухи в німецьких державах у пер. пол.-сер. ХІХст

На початку ХІХ ст. Німеччина, як і раніше, складалась із багатьох держав з власними митними системами, органами управління, законодавствами, системами мір і ваги. Уряди цих держав мало цікавили проблеми загальнонімецької єдності, в галузі внутрішньої і зовнішньої політики вони керувались лише власними інтересами. 9 червня 1815р. був підписаний Генеральний заключний акт Віденського конгресу. З масиву німецькомовних держав та частини володінь Австрійської імперії Віденський конгрес створив Німецький союз. До нього увійшли 34 монархії та 4 вільних міста (Гамбург, Бремен, Любек та Франкфурт-на-Майні). Прусські та австрійські володіння включалися до Німецького союзу не повністю. З прусських - поза Союзом залишалася Східна Пруссія та Познань, з австрійських -Галичина, Угорщина та більша частина південнослов'янських областей імперії. Австрійський канцлер Меттерніх добився гегемонії Австрії в Німецькому союзі і розглядав його як знаряддя австрійської політики. Політичний режим інших німецьких держав охоплював широкий спектр державно-правових моделей. Найтяжчим було становище народних мас на півночі - у Мекленбурзі, Брауншвейзі, Ольденбурзі та Гессені, де попередні феодальні порядки були відновлені у повному об'ємі. В чотирьох південнонімецких державах - Баварії, Вюртемберзі, Бадені та Дармштадті були введені конституції, дещо схожі на французьку Хартію 1814 р. У Ганновері та Саксонії поновлені станові ландтаги.

33. Рух за національне об’єднання Німеччини 1830-1840рр. Фрідріх Ліст.

Рух за об’єднання в 30-ті рр. почався під впливом Липневої революції у Франції, встановлення Польщі і проголошення незалежності Бельгії. В серпні-вересні 1830рр. майже у всіх державах Німеччини вибухнули повстання. В Саксонії центром стало промислове м. Лейпциг, в якому була організована буржуазна громадянська гвардія. Король Саксонії і правитель Ганновера змушені були погодитись на введення конституційних порядків. В Баварії, Бадені, Вюртербурзі, де вже діяла конституція, буржуазія домоглася свободи преси. Вершиною руху гамбахська демонстрація 27.05 1832р. у Пфальце. Близько 30тис. Учасників (ремісники, предст. Ліберальної буржуазії, інтелігенція, демократи зі Стамбулу). Лозунг – об’єднання країни і введення конституційних свобод. З настанови Австрії і Прусії Союзний сейм в червні 1834р. посилив закони, обмежив права ландтагов, свободу друку, за боронивши політ. орган., народні демонстрації і носіння чорно-червоно-золотистих народних емблем. В Гессені поліція розгромила таємне «Товариства прав людини» з головою пастером Ф. Вейдігом та студентом Г. Бюхнером. Орган. прагнула підготувати демократичну революцію.

Фрідріх Ліст (1789—1846) народився у Вюртемберзі. У 17 років був призначений на посаду службовця Тюбінгенського філіалу Вюртемберзького бюро. Ліст визнає ліберальні ідеї в тій їхній частині, що стосується розвитку капіталістичної промисловості, і закликає до реформ, перешкодою для яких, на його думку, є внутрішня митна політика Німеччини. 1819 p. під керівництвом Фрідріха Ліста у Франкфурті було засновано «Генеральну асоціацію німецьких промисловців і комерсантів» для впливу на конфедеративний уряд. Пропагування ним ліберальних, реформістських ідей економічного об'єднання Німеччини поставило його в опозицію до уряду і стало причиною звільнення з посади та політичних переслідувань. Він був змушений залишити Німеччину, жив у Франції, Англії, Швейцарії. Основною працею Фрідріха Ліста є написана ним у Парижі книжка «Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика й німецький митний союз» (1841). Теорія Ліста — це меркантилізм XIX століття, проповідь політики національної відокремленості в перехідний до вищої стадії період розвитку.