ІІІ. Актуалізація знань учнів

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель: В українській історії донедавна було чимало «білих плям», суть яких або замовчувалася повністю, або старанно заповнювалася міфами за допомогою шкільних підручників, пропагандистських полотен чи кінофільмів.

Сьогодні ми розглянемо подібну тему, сповнену міфів, розкриття справжньої суті якої допоможе нам зрозуміти величезний пласт подальшої 350- літньої історії України.

Практично кожен громадянин України знає про Переяславську раду 1654 р. з шкільного підручника.

- Як пояснили вам ваші батьки суть цієї події?

Далі клас переглядає комп’ютерну презентацію, слухаючи пояснення вчителя:

За часів радянської влади, коли Україна була складовою частиною СРСР, зусиллями істориків та творчої інтелігенції з веління влади творився великодержавницький міф про те, що українці і білоруси не є самостійними народами, а лише гілками російського народу, тому постійно мріяли про «возз’єднання», а український гетьман – бунтар

Б. Хмельницький у 1654 р. нарешті здійснив цю мрію, уклавши угоду в Переяславі з царськими послами.

Складові міфу про Переяславську раду:

- українці та росіяни ніколи не ворогували між собою;

- війна проти Речі Посполитої була розпочата не з метою національного визволення, а щоб потрапити «під високу руку батюшки – царя»;

- Московська держава постійно надавала братню підтримку повсталим;

- Переяславська рада була всенародною і одностайною;

- Україна увійшла до Московської держави у 1654 р.на умовах, вироблених Б. Хмельницьким;

- Москва ніколи не порушувала взятих на себе зобов’язань, чого не скажеш про «зрадників»- гетьманів

Виговського, Полуботка, Мазепу;

- Переяславська рада врятувала Україну від загибелі і поклала кінець польському пануванню в ній, а

український народ здобув своє «місце під сонцем» поруч з братнім російським народом.

Наше завдання - розвіяти цей радянський міф і відповісти на проблемне запитання:

- Чи врятувала Переяславська угода Гетьманщину від загибелі?

- Дане рішення Б. Хмельницького – це: 1) історична необхідність;

2) історична помилка; 3) неможливо дати однозначну оцінку.

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

Евристична бесіда.

- Що зумовило активну дипломатичну діяльність Б. Хмельницького по пошуку союзників?В якому становищі опинилася Україна на 1653 р.?

- Білоцерківський договір, незадоволення яким висловлювали і козаки, і селянство;

- Постійні зради татар;

- Економічна розруха (тільки на Брацлавщині зруйновано 100 міст, занепад с/г);

- Голод, епідемії;

- Скорочення населення на 30-40 %;

- Скорочення реального війська до 30- 40 тис.;

- Союз Трансильванії і Волохії з Річчю Посполитою;

- Втома і зневіра народу.

- Які держави могли стати союзниками України у боротьбі з Річчю Посполитою?

- Що підштовхувало їх до підтримки України?

Отже, вже з цієї бесіди можемо зробити висновок, що Б. Хмельницький не був ні ворогом, ні другом Москви, а лише дотримувався, як і інші країни, принципу:

«У держави немає постійних ворогів і друзів, а є постійні інтереси», шукаючи союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.