2015-09-06
174
- Московія зволікала з відповіддю, боючись розмаху національно- визвольного руху, що міг перекинутись і на її територію, а найголовніше - чекала, доки Україна виснажиться, і її можна буде отримати «не в ролі союзника, а холопа».
Гетьманщина Московська держава
- боялася союзу Московії з Річчю - бажання розширити території на сході;
Посполитою(Поляновський договір - з допомогою козаків надіялася повернути
1634р.); втрачені території Білорусії та Смоленщини;
- спільність релігії(православ’я); - страх перед союзом України з Туреччиною;
- формальна підтримка Порти та - «в ім’я спасіння віри православної».
зради татар.
2.П о приїзді до Переяслава посольства В. Бутурліна за розпорядженням Б. Хмельницького 8 січня 1654 р. було скликано військову раду зі старшини(біля 100 чол.).
Запитання і завдання:
- Підручники і художні фільми радянського часу демонстрували всенародну підтримку Переяславської ради. Чи так було насправді?
- Хто не присягнув російському царю?
Додаток 3.
СТАВЛЕННЯ ДО СОЮЗУ З МОСКВОЮ
|
|
|
(Дорошенко Д. Історія України: 3 малюнками: Для школи й родини / Передм. та комент. В.А. Смолія, В.М.Рички. — К.: Освіта, 1993. - С. 120)
«Далеко не все українське громадянство згодне було на унію з Москвою. Відомий козацький ватажок — полковник Богун та ще дехто зі старшини не захотіли присягати Москві. Київське духовенство з митрополитом на чолі також було дуже проти спілки з Москвою, і коли йому довелось-таки присягати, то «за слізьми світу не бачило», як оповідає сучасник.
Занадто велика різниця у громадському ладі й культурі була поміж Україною і Москвою, щоб ця спілка могла довести до добра для України. На Московщині вже давно встановився самодержавний царський лад, всі стани були зрівняні в своїм безправ'ї перед царським деспотизмом; над селянами тяжіла кріпаччина. Культура стояла дуже низько і мала всі ознаки азіатської замкненості, суворості, певної відчуженості від усього іноземного, великого релігійного фанатизму, зі страшною нетерпимістю до чужої віри. В Україні — виборний уряд від останнього сільського отамана до гетьмана, вільні взаємини з усім культурним світом, велика охота до європейської освіти, свобода слова, думки й друку. Не диво, що ця ненатуральна спілка азіатської деспотії з вільною козацькою республікою дуже скоро почала відчуватися своїми прикритими сторонами».
