| 1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)
Сприймання на слух текстів художнього, розмовного або науково-популярного стилів, різних жанрів (казка, оповідання, вірш) і типів (розповідь, опис, міркування).
Робота над усвідомленням елементів фактичного змісту (дійові особи, місце і час дії, тема і мета) висловлювань. Запам’ятовування послідовності подій. Відтворення змісту прослуханого «своїми словами». Вираження власної думки щодо змісту прослуханого, персонажів, фактів чи подій.
Слухання, сприймання і розуміння навчальних інструкцій і настанов з боку вчителя.
2. Говоріння (протягом року)
Регулювання дихання, сили голосу, темпу мовлення.
Читання напам’ять віршів та прозових текстів.
Відтворення, розігрування діалогів за прослуханим або прочитаним твором; складання діалогу за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали і без них.
Розширення уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування: етичні норми мовлення, правила культури спілкування.
Переказування тексту з опорою на поданий план або опорне сполучення слів. Переказування епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої в позакласний час від близьких, знайомих. Висловлення своєї думки про певні предмети, явища, події.
Повторення зразка зв’язного висловлювання, поданого вчителем, внесення деяких доповнень, змін у текст.
Складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за поданою вчителем дидактичною опорою: даним початком, основною частиною та кінцівкою з орієнтацією на ситуацію мовлення, за даним або колективно складеним планом.
Використання виражальних засобів мови (епітетів, порівнянь тощо).
Орієнтування мовлення на слухача (співрозмовника), врахування ситуації, теми і мети повідомлення (повідомити про щось нове, поділитися радістю, звернутися з проханням, висловити співчуття, підтримати в складних ситуаціях).
Оцінювання складеного діалогу або зв’язного висловлювання, відзначення в ньому достоїнств, виявлення того, що вимагає доопрацювання.
Удосконалення тексту.
3. Читання(протягом року)
Удосконалення навичок миттєвого впізнавання добре відомих частотних слів та словосполучень.
Розвиток навичок плавного (вільного) читання зв’язних текстів.
Розпізнавання в тексті речень, з’ясування мети їх висловлювання за змістом та кінцевими розділовими знаками, використання під час їх озвучування відповідної інтонації.
Правильне інтонування речень зі звертаннями, однорідними членами.
Виділення силою голосу (логічним наголосом) слів, найважливіших для висловлення думки.
Орфоепічні норми під час читання слів, написання яких не збігається з вимовою: чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слів і в кінці складів перед наступними глухими; нормативне вимовляння африкат [дж], [дз], [дз'] та [ґ].
Читання текстів, різних за комунікативним призначенням: роз’яснень (інструкцій) до навчальних та ігрових завдань, листів (особистих і колективних), повідомлень (у т.ч. у дитячих газетах, журналах), телеграм, оголошень, запрошень, привітань тощо.
Читання тексту з діалогом, знаходження слів автора і персонажів.
Виразне читання навчальних текстів підручника, сформульованих у ньому завдань, читання і запам’ятовування правил та користування ними в усному і писемному мовленні.
Читання вголос і мовчки.
Обговорення змісту прочитаного.
4. Писемне мовлення(17 год і протягом року)
Складання і записування 1 або 2-3 зв’язаних між собою речень за певними орієнтирами, поданими вчителем або в підручнику, робочому зошиті.
Складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання.
Робота з деформованим текстом – упорядковування частин тексту, окремих речень, добір заголовка тощо.
Написання переказів (розповідний текст) за колективно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали (ключові слова та сполучення слів тощо), дотримуючись тричастинної структури висловлювання.
Письмове висловлювання про прочитаний твір, епізод переглянутого фільму, ситуації з життя класу або сім’ї та ін.
Використання виражальних засобів мови в писемному мовленні.
Висловлення власної думки у письмовій формі.
Складання записки, яка містить пояснення певного факту; привітання, запрошення; написання листа другові.
Обговорення письмових робіт у парах, невеликих групах.
Удосконалення змісту і форми написаного тексту (відповідність темі; наявність у тексті складових частин; логічність і послідовність викладу думок; усунення одноманітних конструкцій речень, невиправданих лексичних повторів)
| Учень (учениця):
слухає і розуміє після одного прослуховування усне висловлювання (художній чи науково-популярний текст) – час звучання якого триває 2-3 хвилини (220-300 слів);
фіксує початок і кінець висловлювання (тексту);
розрізнює типи висловлювань – розповідь, опис, міркування;
запам’ятовує персонажів;
передає зміст почутого «своїми словами» з відтворенням послідовності подій;
визначає тему і мету почутого (тексту);
виявляє своє ставлення до дійових осіб, їхніх вчинків;
розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя.
Учень (учениця):
свідомо регулює дихання,силу голосу татемп мовлення у процесі навчального говоріння;
виразно читає напам’ять вірші, прозові уривки, вивчені протягом навчального року;
бере участь у відтворенні і складанні діалогу обсягом 4–5 реплік для двох учасників, без урахування етикетних формул початку і кінця розмови, (одним із учасників діалогу може бути вчитель);
дотримується етичних норм мовлення,культури спілкування: вживає правильні форми звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення у процесі спілкування; не перебиває співрозмовника;
усно переказує текст (докладно і вибірково) – обсяг початкового матеріалу 50–70 слів;
висловлює власну думку про предмети, явища, події (почуті, прочитані, сприйняті у фільмі тощо);
повторює зразок короткого висловлювання (3–4 речення), поданого вчителем; вносить свої доповнення, міркування;
будує усне зв’язне висловлювання (усний твір типу розповіді, опису або міркування – орієнтовний час звучання 1–2 хв) за малюнком, ситуацією та з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями); використовує виражальні засоби мови; висловлює своє ставлення до предмета, явища, ситуації;
дає загальну оцінку діалогу, в якому взяв участь, та сприйнятому на слух; зазначає моменти, які потребують удосконалення;
бере участь у колективному вдосконаленні тексту.
Учень (учениця):
миттєво впізнає добре відомі частотні слова з 3–5 букв та сполучення з 2–3 коротких слів;
поступово переходить до плавного (вільного)читання зв’язних текстів;
розпізнає мету висловлювання в реченнях за розділовими знаками та їх загальним змістом і правильно інтонує їх у процесі читання;
добирає правильну інтонацію для речень зі звертаннями та однорідними членами;
доречно використовує логічний наголос у процесі читання окремих речень та знайомого тексту;
дотримується орфоепічних норм під час читання слів, вимова яких не збігається з написанням (слова з ненаголошеними [е], [и], дзвінкими приголосними в кінці слова і складу перед глухими, слів з африкатами [дж], [дз], [дз´], проривним [ґ]);
усвідомлено читає тексти-інструкції, листи, повідомлення, оголошення, запрошення тощо;
бере участь у читанні діалогічних текстів; орієнтується в графічному оформленні слів персонажів та автора;
виразно читає навчальні тексти різних типів і жанрів; розуміє і запам’ятовує правила, інструктивні завдання до навчальних вправ і виконує їх;
читає вголос у темпі, не нижчому 80 слів за хвилину;
відповідає на запитання за змістом прочитаного, бере участь в обговоренні змісту.
Учень (учениця):
самостійно складає речення (окремі та зв’язані між собою) за поданими ілюстраціями, за спостереженнями, опорними словами, на зазначену вчителем тему;
будує і записує 2-3 запитання за змістом прочитаного тексту, на задану тему;
формулює письмові відповіді на запитання, поставлені однокласниками, вчителем;
самостійно впорядковує деформований текст: переставляє частини відповідно до логіки загального змісту, вилучає зайві речення, що не відповідають темі, добирає заголовок, додає власну кінцівку тощо;
письмово переказує текст розповідногозмісту (початковий обсяг 50-70 слів), відтворюючи використані автором виражальні засоби мови;
складає письмове висловлювання (близько 60 слів) на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя класу, сім’ї та ін.; використовує виражальні засоби мови; висловлює своє ставлення до того, про що пише;
складає записки, привітання, запрошення, листа другові;
помічає в роботі товариша позитивні сторони та дає поради щодо вдосконалення роботи, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;
знаходить і виправляє у власному тексті помилки (орфографічні, граматичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем
|
2015-09-06
447
