Розділові знаки при узагальнювальних словах

Двокрапка ставиться:

1. Після узагальнювального слова перед однорідними члена­ми речення: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб і сіль, і краплину щастя (Мал.).

2. Перед однорідними членами речення, коли узагальнюваль-ного слова немає, а слово, яке характеризують однорідні члени, має на.собі логічний наголос: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (Довж.).

3. Після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після уза-гальнювального слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кі­нопроектор (3 підручника).

Тире ставиться:

1. Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади — есе зелене й принишкле (Гонч.).

Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в контексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зір­вавшись угору; заглушає докучливе сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться, — і все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу... (Мирн.).

2. Після однорідних членів речення, які стоять після узагаль-нювального слова і не закінчують речення,,а перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева — сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова може стояти тире. У таких випадках однорідні члени речення мають характер побіжного зауваження, пояснення: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час — уранці, опівдні, увечері — зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний «бородинський», апетитний «український» або при­правлену ізюмом пухку здобу (3 журн.).

Вправа 37. Напишіть проект наказу по інституту, в якому ви навчаєтесь, про призначення студентам Шевченківської стипендії та про відрахування студентів з інституту.

Вправа 38. Прочитайте слова; поділіть Тх на групи за наявністю чи від­сутністю апострофа: апостроф після букв, що позначають губні приголосні зву­ки; після р, після я; після префікса; немає апострофа після букв, що позна­чають губні звуки; немає апострофа після р.

Суб'єктивний, роз'ятрений, об'єктивний, святковий, мавпячий, тім'я, подвір'я, тьмяний, роз'їзд, бур'ян, в'їзд, зав'язка, в'юнкий,

вітряк, довір'я, ряд, дріб'язковий, взаємопов'язаний, сап'янці, бя-зевий, рутвяний, Лук'ян, торф'яний, нев'янучий, рюкзак, з'їздити, об'явити, Лук'янівка, роз'єднати, Лук'янович, дзвякнути.

Вправа 39. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф; поясніть його вживання.

Полум/яний, возз/єднання, здоров/я, св/ятковий, духм/яний, узгір/я, надвечір/я, нев/янучий, дев/яносто, п/ятірка, безхмар/я, роз-м/якнути, зор/яно, перед/ювілейний, рутв/яний, солом/яний, з/їзд, тьм/яно, цв/ях, зв/язковий, моркв/яний, пів/ящика.

Вправа 40. Перепишіть речення; де треба, замість крапок поставте-апо­строф.

1.1 сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка,ми з любов..ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжував його под­виг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній дорозі... (Гонч.). 1. Укра­їно! Україно! Ти розквітла солов.лно (Рил.). 3. Р.лтуймо наймен­ше слово від мародерства брехні, р.-ятуймо вкраїнську мову, коли ми ще гідні її (Ряб.). 4. В квітневім надвечір..!' висне тиша, і ніби чути, як росте трава (Донч.). 5, Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п-лнить (Олесь). 6. Духм-янить медуниця й рута, і сонце міниться від млості (Павл.). 1. Могила велике го Кобзар..я стала нашою національною св..ятинею (Цюпа). 8, Колись без..язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на повний зріст, заявляючи про свої людські права (Чаб.). 9. Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане, зелена гілка в лузі на вербі від доторку твого зів..яне (Павл.). 10. Найвища честь — довір..я народу (Нар. те.).

11. У двох матерів по п..ять синів, у кожного своє ім..я (Загадка).

12. Творчий геній Т. Шевченка вказав українській мові її майбут­нє, мова великого поета об-.єднала всіх українців (3 газ.). 13. Над­звичайно актуальні сьогодні думки О. О. Потебні про зв..язок між культурою і мовою народу (3 газ.).

Вправа 41. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки при однорідних членах речення і поясніть їх.

1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі в морозні ранки і вечірній час і в свята гомінкі і в дні робочі ми думаємо, правнуки, про вас (Сим.). 2. Моя рука ніколи і нікому ні кривди ні біди не принесе! (Па&ч.). 3. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щас­ливі дитячі очі (Сух.). 4. Чи то жарт напівзабутий чи одна із неби­лиць — тільки чув я, ніби Лютий довгий-довгий був колись. Він у шапці-невидимці мандрував собі щодня по дорозі по стежині по заметах навмання (Ском.). 5. Народність і патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (3 журн.). 6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Укр.). 7. Як не лю­бить той край, що дав тобі і силу і гострий зір очей і розум молодий і далі, що тобі красу одкрили і моря голубий розгойданий прибій (Сос.). 8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.Лев.). 9. Лукаш слухав і мріяв і складав ту незнану синьозору пісню (Донч.). 10. Усе в дитя­чій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (3 газ.). 11. Мово рідна! Ти ж—як море— безконечна могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть і зойк матерів у годину лиху і перемож­ний гук лицарів твоїх у днину погідну і пісня серця дівочого в ко­ханні своїм і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа народу — його ширість і безсмертя його (Плач.).

Вправа 42. Складіть речення з поданими словами. Запам'ятайте їх зна­чення.

Відзначати — відмічати, закінчити — завершити, присвячува­ти — приурочувати.

Довідка. Дієслова відзначати і відмічати мають спільне значення <овертати увагу на щось». В офіційних документах вживається дієслово відзначати В усному мовленні вживається дієслово відмічати. Дієслово закінчити означає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльності, навчання тощо: закінчити школу, інститут. Дієслово завершити означає абсолютний кінець справи й має більш абстрактне значення: завершити навчання. Дієслова присвячувати і приурочувати близькі за значенням. Дієслово присвячувати керує безприйменниковим давальним відмінком:

присвятити Дню Незалежності, а дієслово приурочувати — родовим відмінком з прийменником до; приурочити до ювілею.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Який діловий документ називається наказом?

2. Що регламентують накази щодо особового складу?

3. Які реквізити містить наказ?

4. З якого моменту вступає в силу наказ?

5. Які основні вимоги до наказів: а) про прийняттяна роботу;

б) про переведення на іншу роботу; в) про надання відпустки; г) про звільнення працівників?

6. Що таке особовий листок з обліку кадрів?

7. Які реквізити містить особовий листок?

8. Який документ називається трудовою книжкою?

9. Які відомості заносяться до трудової книжки, і де вона зберігається?

10. Для чого вживається апостроф в українському письмі?

11. Після яких літер і за якими правилами ставиться апостроф?

12. Коли апостроф не вживається?

13. Поясніть правопис слів зв'язок, об'єднання, пам'ятний, Муравйов, сузір'я, об'ява.

14. Коли між однорідними членами речення ставиться кома?

15. Які розділові знаки ставлять при узагальнювальних словах?

16. Запишіть текст під диктовку, поясніть контрольні орфограми й пунктограми.