Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони бувають поширеними й непоши-реними.
І. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами та дієприслівниками.
Виділяються комами:
а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям (Грін.); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колише душу (Підм.).
Примітки: 1. Два чи більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувшії на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (Буд.); Він несподівано з'являвся в степу на шляху, чи відійшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний... (Підм.).
2. Якщо дієприслівникові звороти з'єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться: Він устав разам із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом'яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Тют.).
|
|
3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою: Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (Підм.).
б) обставини, виражені одиничним дієприслівником: Щохвилі творим ми нове, йдучи, співаючи і мислячи (Бич.).
Примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії, своїм значенням близький до прислівника й стоїть після дієслова-присудка, то він не відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити стоячи і кашкета скидати (Зар.).
Не відокремлюються:
а) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: Працювати не накладаючи рук; Сидіти склавши руки; Бігти не чуючи ніг; Говорити не переводячи духу; б) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й). Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;
в) дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний з дієсловом-присудком: Вона читала лежачи на піску;
г) дієприслівниковий зворот, однорідний з іншим невідокрем-леним членом речення: Оксана стояла непорушна й не зводячи з Андрія очей,
д) дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.
II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками.
|
|
1. Завжди відокремлюються обставини допусту, виражені іменником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (Гонч.).
2. Обставини, виражені іменниками та прислівниками з прий-
менниками у зв 'яз/су з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок, можуть відокремлюватися і не відокремлюватися. Відокремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близький за змістом до основної частини речення, яка його стилістична функція, залежно від наміру автора: Усг мовні органи, залежно від їх участі у процесі мовлення, поділяються на активні і пасивні;
Залежно від положення язика голосні характеризуються за місцем артикуляції та ступенем підняття язика (3 підручника); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.); Всупереч тим віщуванням проходили грози (Рил.).