Розділові знаки у складносурядних реченнях

Складносурядним називається речення, синтаксично рівноправні предикативні частини якого поєднуються в одне гра­матичне й смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними:

і, й, та (в значенні і); протиставними: а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, а, чи... чи, то...то, чи то...чи то).

1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єдналь­ними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться ко­ма: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (Панч); Нас розлучали з рідними, з життям і навіть — з мрією, але ніщо й ніколи нас не розлучало з вірою (Ол.);

Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Іван.); То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (Вор.).

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення,.якщо вони:

а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово ; й поєднуються неповторюваними сполучниками і, та (в значенні»'); спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тільки, лише, мабуть: На хвилину раптом стихли голоси і спи­нилися тіні (Смол.); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гол.); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (Коц.);

Примітка. Якщо сполучники; (й), та (і) повторюються, то кома ставиться:

Здавалося, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (Гонч.).

б) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно,

світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (Коц.);

в) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями:

Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов'я (Сос.);

г) виражені двома називними або безособовими реченнями:

Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.); Дощило і в повітрі 'віяло прохолодою (Гол.);

Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (Гол.).

д) виражені окличними реченнями: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Мас.).

2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполуч­никами і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, тоді перед сполучником ста­виться тире: Хвилина ще — і схід розпише в сліпучі барви небосхил Мас.); Закрався вечір, одшуміла праця, як сльози, затремтіли ліхтарі — та діти наші ночі не бояться (Рил).

3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає на­слідок: або висновок з того, про що йдеться в першій, ставиться тире, інколи кома й тире; Зима летіла над землею, і от весна — і все в цвіту (Сос,); Я вірю в диво! Прийде час, — і вільні й рівні встануть люди й здійсняться мрії всі ураз! (Олесь).

4. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполуч­никами а, але, проте, все ж, однак і рідше єднальними і, та, дуже поширені або мають уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ста­виться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю, і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Гуц.).

Вправа 173. Складіть алфавітний список викладачів, які читають на вашому курсі; використайте графи «№ по пор.», «Прізвище, ім'я, по батькові», «Вчений ступінь, вчене звання», «Навчальний предмет».

Вправа 174. Напишіть перелік навчальних дисциплін, які вивчаєте. У до­датках зазначте, які дисципліни ви хотіли б ще вивчати.

Вправа 175. Запишіть прізвища українською мовою в алфавітному порядку, згрупувавши їх за рубриками: а) письменники; б) художники; в) композитори;

г) мовознавці. Продовжте ряди; поясніть правопис.

Виноградов, Тропинин, Пешковский, Балакирев, Крамской, Суриков, Глинка, Щедрин, Филин, Некрасов, Буслаев, Ивашкевич, Васнецов, Римский-Корсаков, Свиридов, Плещеев, Шостакович, Одоевский, Сергеев-Ценский, Тютчев, Бородин, Лебедев-Кумач, Перов, Кабалевский, Репин, Колмановский, Шишкин, Бунин, Кольцов.

Вправа 176. Запишіть прислівники й прислівникові сполучення окремо, разом або через дефіс. Поясніть їх правопис.

І. До/останку, до/дому, що/неділі, в/гору, в/цілому, на/весні, на/ бік, на/совість, на/завтра, поза/торік, за/світла, з/далека, на/виворіт, на/втіки, од/віку, с/початку, с/просоння, у/двох, з/гори, на/швидку, по/одинці, за/мо-лоду, до/долу, з/верху, иа/вкруги, на/гора, коли/не/ коли, на/рівні, в/голос, в/бік, по/правді.

II. В/цілому, в/край, плече/в/плече, кінець/кінцем, до/побачення, по/братньому, давним/давно, на/ходу, до/гола, на/яву, в/далечінь, вряди/годи, тяжко/важко, з/краю, по/двоє, по/четверте, на/бігу, по/ ювариськи, на/показ, на/слово, до/пари, в/зимку, напів/свідомо, в/слід.

III. Всього/на/всього, без/вісті, до/пізна, де/не/де, до/купи, по/ п'яте, в/середині, по/юнацьки, по/іншому, рано/пораненьку, на/силу, на/зустріч, день/у/день, о/півдні, як/не/як, по/польськи, за/одно, у/ чотирьох, зі/споду, любо/дорого, раз/за/разом, на/показ, у/сто/крат, один/в/один, за/дня, у/розсип, в/волю, на/біс, по/людськи, поза/ торік, час/від/часу, по/правді, на/ніщо, на/різно, після/завтра, навік/ віки, зроду/віку, до/речі.

Вправа 177. Перепишіть речення. Правильно напишіть прислівники й прислівникові сполучення. Поясніть їх правопис, звіривши за словником.

1. Обстоюючи право української мови бути робочою мовою України, реально запроваджуючи її в діловодство й усну практи­ку державних та інших установ на території України, необхідно пам'ятати, що наші стремління й вимоги будуть зведені на/нівець, якщо забудемо надати мовам наших національних меншостей та­ке ж право (Павл.). 2. На/жаль, на/сьогодні ми зіткнулися з де­вальвацією поняття «рідна мова» (Рус.). 3. Ціна словам однакова од роду: чи присягаєш на вітрах сторіч при свідкові у вірності народу, чи другові, без свідка, віч/на/віч (Ол.). 4. Мандрівка наша і в/сні йому ніколи не приснилась, хоч Жуля Берна, звісно, він читав (Рил.). 5. О мово рідна! Золота колиско, в яких світах би не.бувала я, — з тобою серцем і по/українськи я вимовляю мамине ім'я (Куч.). 6. Від сповиточка рідну мову дитина чує від матері, за нею перші ніжні слова ласки промовляє, ті слова, які проказувала прамати над колискою, може, і в глибоку/глибоку минувшину віків (Шум.). 7. Зоріє світанок, а він лежить, спить солодко, і мати ходить на/в/шпиньках, щоб не розбудити, обережно ставить йому біля узголів'я склянку трав'яного настою — хай вип'є на /тще/серце, ж прокинеться (Гонч.). 8. Святі думки, як зерна жита, на світі знову оживуть, заквітне мрія пережита, пісні у/слід їй попливуть (Укр.). 9. П. Тичина ніжно любив рідну мову, усе робив для того, щоб рідне слово квітло, буяло росяно/чисто, недоторкане (Вих.). 10. До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти із сіней та подивитись на/в/коло — геть/чисто все зелене та буйне (Довж.).

11. Знов лягли дороги в/ранці/рано, починає папороть цвісти (Мол.).

12. Чужина — могила, чужина — труна, душа на чужині, як чайка сумна, — літає і квилить в сльозах без гнізда: на/вік його змила бурхлива вода (Олесь).

Вправа 178. Складіть або доберіть з фахової літератури речення з по­даними прислівниками і співзвучними з ними словами

Навіки — на віки, напам'ять — на пам'ять, по-нашому — по нашому, вголос — в голос, назустріч — на зустріч, по-перше — по перше, доволі — до волі, по-батьківському — по батьківському, востаннє — в останнє, угору — у гору.

Вправа 179. Перепишіть речення, правильно розставивши розділові знаки. Поясніть, у яких випадках кома між предикативними частинами складносу­рядного речення не ставиться.

1. В країнах теплих, полудневих злітає дощ із хмар рожевих і переймають на путі його проміння золоті (Олесь). 2. Тільки дуб стоїть у листі і калинонька в намисті (Позн.). 3. Підведу усміхне­не обличчя і по квітці світла у очах (Йов.). 4. Грає й сяє, мов са­моцвітне каміння, чиста роса; то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого цвіту то зачервоніє круглою горошиною то за­синіє синьоцвітом (Мирн.). 5. Сам вперед іди і другого за собою веди (Нар. те.). 6. Нас ворог сто разів хотів зламати та ми лиш гартувалися в борні (Ребро). 7. Всім серцем любіть Україну свою і вічні ми будемо з нею (Сос.). 8. Калинонька буде цвісти а ти, синку, будеш рости (Нар. те.). 9. Скільки ж то сили і скільки то муки! (Рил.). 10. Де не візьметься вітрець і задзвеніли раптом очерета сопілками (Шевч.). 11. Степ і вітер, степ і тиша (Пере.). 12. Та про­йдуть роки й виллються на папір сміливі бунтарські рядки і обле­тять вони весь світ і обезсмертять на віки вічні її творця — ве­ликого сина України Тараса Шевченка (Чем.). 13. З глибини землі цупке коріння тягне цілющі соки і на живих гілках дуба пророста­ють зелене листя і молоде пагіння і тугі жолуді в'яжуться на вітах, як заперечення старості і вмирання (Цюпа). 14. Чи не омана се чи не хвороблива часом уява моя викликає галюцинацію сміху? (Коц.).

Вправа 180. Випишіть з художніх творів, які ви вивчаєте, 8 складносурядних речень різних типів. Поясніть розділові знаки в них.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке список і перелік? Яка між ними різниця?

2. Які реквізити містить список?

3. Напишіть список студентів, які отримують Шевченківську, підвищену та звичайну'стипендію.

4. Які прислівники пишуться разом?

5. Які прислівники пишуться через дефіс?

6. Які речення називаються складносурядними?

7. Які розділові знаки ставляться між частинами Складно­сурядного речення?

8. Коли ставиться кома?

9. Коли кома не ставиться?

10. Коли ставиться тире?

11. Коли ставиться крапка з комою?

12. Запишіть тексти під диктовку. Звірте написане з надрукованим, виправте помилки й поясніть їх.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: