Складні іменники

1. Разом пишуться:

а) Складні іменники, утворені поєднанням за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких — дієслівного походження: вертол і т, лісоспл а в, самох і д, силосонавант а жувач, теплов о з.

б) Складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: білокр і вці, чорног у з, чорн о зем.

в) Складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: вербол і з, лісост е п, носор і г, трудод е нь, шлакобл о к (але люд и но-день); сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника: автостр а да, велотр е к, радіокоміт е т).

г) Складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: гор и цвіт, зірв и голова, перекот и п о ле, пройд и світ; Непийп и во, Переб и йніс, Убийв о вк (прізвища);

д) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятит о нка, стор і ччя, стоп’ятдесятир і ччя, шестид е нка.

Примітка. У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та ін., числівник звичайно пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-р і ччя, 16-поверх о вий.

е) Складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: пів а ркуша, півгод и ни, півд ю жини, півкарб о ванця, півк о ло, півм і сяць, півогірк а, пів’ я блука; напівавтом а т, напівс о н; пол у кіпок, пол у мисок.

Примітка. Перед іменниками – власними назвами пів- пишеться через дефіс: пів-Євр о пи, пів-К и єва.

є) Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурт о к, світловодолікув а ння, термогідродин а міка.

2. Через дефіс пишуться:

1) Складні іменники, утворені з двох іменників без допомоги сполучного звука, незалежно від того, чи в даному слові відмінюються обидва іменники, чи тільки другий.

До таких слів з обома відмінюваними частинами належать:

а) іменники, що означають протилежні за змістом поняття: куп і вля-пр о даж, р о зтяг-ст и ск;

б) іменники, що означають спеціальність, професію: магніт о лог-астрон о м, л і кар-ек о лог;

в) іменники на позначення казкових персонажів: З а йчик-Побіг а йчик, Лис и чка-Сестр и чка.

До слів із другою відмінюваною частиною належать:

а) іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-сист е ма, буй-т у р, д и зель-мот о р, жар-пт и ця, к о зир-д і вка, кр е кінг-проц е с, Свят-в е чір, стоп-кр а н;

б) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генер а л-лейтен а нт, контр-адмір а л, прем’ є р-мін і стр, у нтер-офіц е р, член-кореспонд е нт, штабс-капіт а н;

в) іменники, що означають складні одиниці виміру: кілов а т-год и на, люд и но-день, т о нно-кілом е тр.

2) Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: в і це-презид е нт, екс-чемпі о н, лейб-м е дик, м а ксі-спідн и ця, м і ні-футб о л, о бер-м а йстер.

3) Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-в е ст, норд- о ст.

4) Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: брат-і-сестр а, люб и -мен е, розр и в-трав а, чар-з і лля.

5) Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, вид-во — видавництво, д-р — доктор, ін-т — інститут, л-ра — література, т-во — товариство, ф-ка — фабрика.

6) Перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), коли далі йде слово з такою ж другою частиною: кулько- й роликопідш и пники, радіо- й телеапарат у ра, тепло- й гідроелектрост а нції.