Перший період релігійних воєн у Франції

Релігійні війни - збройний конфлікт у Франц між катол і проте-ми, які тривали з перервами 36 років (1562-1598). Вони почались в 1562 з епізода в містечку Вассі, коли герцог Гіз із своєю збройною силою напав на молитовні збори гугенотів. І період війн – 1562-1570(2) це п-д до Варфоломієвої ночі – без особл жорстокості.Обидва угруповання намагалися захопити короля і правити від його імені. Через брак коштів армії невеликі(16ст – п-д найманих армій). Королем на той час був десятилітній Карл ІХ, син Франциска ІІ, проте влада зосереджувалась в руках його матері Катерини Медичі. Католики мали підтримку на півночі Франції і в Парижі. Суттєву допомогу їм надавала Іспанія(дин Гізів). Надійною опорою гугенотів (прихильники кальвінізму) був південь Франц, їх підтримувала Англія. Військові дії велися із змінним успіхом, обидві сторони зазнавали значних втрат. Зокрема, загинули такі визначні лідери як Антуан Бурбон, Франсуа де Гіз, принц Луї де Конде. 8.08.1572 між королем і гугенотами був укладений Сен-Жерменський едикт примирення( вершина успіху гугенотів ). На цей час керівниками гугенотів були: наваррський король Генріх та адмірал Гаспар де Коліньї. Католиків очолювали Гізи. Згідно договору гугеноти одержували 4 фортеці(Мотобан, Коньяк,Ларошель, Лашаріте), мали право займати великі державні посади, право на свободу віросповідання по всій країні.