Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки

ІІІ період(1576-1598). Після смерті Карла ІХ у 1574 трон Франц перейшов(регент Катерини Медічі)і в лют.1575 до Генріха(Анжуйський)ІІІ. Католи боялись, що в разі його смерті трон перейде до Генріха Наваррського, його родича, кальвініста. У 1576 катол (ініціатива Гізів)створ Католицьку лігу. Очолив її Генріх Гіз, якого ліга розгляд як претендента на престол. У 1576 в Блуа зібрал Ген штати. Прибічники протест проти спроб Генріха ІІІ примир з гугенотами і надати їм свободу віроспо-ння. Гізи повели агітацію проти короля, використов невдовол низів – ремісників і дрібних торгівців. У 1584–85 утвор Паризька ліга, більш демократ, ніж катол. Керівники-монахи-фанатики, але основну роль відігр сер буржуа. Створ “Комітет 16-ти”. За прикладом Парижа й інші міста перетвор у незалеж республіки. Король виріш розігн Паризьку лігу і позбутися опіки Гізів і почав стягати війська до Лувра. Народ спорудж на вул барикади. Тоді король втік у Шартр. У 1588 в Блуа зібрал Ген штати. Король, прагнучи придуш опозиц, наказ убити Гіза. В Парижі вибухн обур. Ліга висун свого кандидата на престол–брата Гіза, герцога Майєнського. Генріх ІІІ спроб виправ становище і уклав угоду з Генріхом Наваррським, якого проголос своїм наступником. Весною 1589 обидва королі пішли на Париж. Цього ж року Генріх ІІІ убитий монахом, членом Ліги. Королем став Генріх Наваррський(Бурбон).“Комітет 16-ти” розпущ. На селі(1592)повстали крокани з гаслом“На гризунів”, громили маєтки дворян, збирачів податків. Народний рух примус політичн противників піти на примир і компроміс. Париж згод прийнят Генріха, який був коронов у Шартрі, але він повинен перейти в катол віру(1593-це зробив). Генріх ІV 1598 видав Нантський едикт, що мав на меті примир катол і гугенотів. Католиц ставало держ реліг, але гугеноти одерж право віросповід, проводити церков з‘їзди. Це едикт віротерпим. Гугеноти на Пд Франц мали 200 фортець, право на збори, на представників при королі. Закінчилась дин Валуа→дин Бурбонів.