Німецькі держави після 30-літн війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави

Німеч не склад єдин д-ви. До її склад вход бл. 300 князівств, 51 імперс місто, 1475 імп рицарю Лише 30 мали насел бульш 100 тис. Рішен рейхстаг-тільк за спіл згод. Баварія-стол Мюнх-Зх Нім. Центр Нім-Саксонія(м.Дрезден). Кайзер(імператор)обиравс колег церков і світс курфюр на чолі з Майнським архієписк. Райхстах:3 курії: 1) колегія курфюрст-найбагатш князі; 2) рада-князів світс і духовн; 3) рада-міст–(від 51 міста). Засід відб в м.Регенсбурзі. Рішен мав затвер імперат. Різне станов селян. В Бранденбур та Прус розв. вел землевол, яке орієнт на товар вироб-во. Селян в особ залеж. На Пд-зх(Баден, Вюнтенберг)–селяни сплач ренту, не було велик дворян господар. 1705-06 -сел повст у Бавар. Зростан мануфакт виробн. Важл цент текст промисл став Берл. 1731- закон про цехи, який заборон обєдн підмайстрів, скасов«синій понеділ». Др пол. 17ст-абсолютизм. Засновн Бранд-Пр абсол є Фрідріх Вільгельм(1640-88)- великий курфюрст. За нього: мілітаризвсього жит країни, режим необмеж влади, обмеж прав станів, пост арм; 1660 – звільн герцог Пруссії від ленної залежн від Польщ. Іміграц політ- 1685 «Поздамський едикт»-дозвол всім селит на тер князівств. Наслідок: більш 70 тис гуген пересел. Фрідріх ІІІ (1688-1713)-1701-прийн від імпер корол корон у Кенінгсб. Тоді ж Бранд-Пр куафюр перетв у Прус королівство. За Фрідріха-Вільгема І (1713-1740)склал риси д-ви як мілітариської. 1715 запров обов’яз шкіл навч. 1733-закон «Кантональний регламент», який оформ військ повин(з 10р всі чол). Звільн від служ сімї вел господар, безземел, іммігранти колоністи. Кантон- воєн окр. Післ служб продовж вести жит звич селян, раз в рік-військ навч. 80 тис осіб або 3,7% нас-арм-Європ рекорд. Фрідріх ІІ (1740-86):залиш 30 том творів. Спир на двор. Прав сам, без мінстр. 1763- спроб скас кріп, але невдал. Скасов катув, встан незал суду від адміністрації. Розвинувся тип сер школ-реальна(практ вмін). Король-філософ. Відкрито нехтув реліг .Числен війн -1740-48-за авст спадщ, напав на Сілез, яка стала част Прус. 56-63 -7-літ війн. 1760 -рос-австр війс увійш в Берл. 1752 «Політ запов». Саксонія -політ в дусі реформ: переп нас, своб торг, оновл школ, прийн цив кодек, скасув тортур-60-ті р 18ст. Баварія -цивіл і крим код, переп, скасув прав мертв руки, обклад подат монастр. 1759 -Бавар АН. Баден -ліквід особ залеж селян і більш феод повинн, єдиний поземел подат, реліг толеран. Кін 18-проц форм єдин нім нац. Рух за єдину нім мову.