Ідеологія Просвітництва

Просвіт -цивілізац-культур течія періоду перех від традиц до індустріал сусп. Інтелект представн її проповід встановл "царства розуму", заснованого на природн рівноправ людей, політ свобод і громадян рівност; ставили за мету пошир знань: дати народу освіту і "просвіт" монархів відносно змісту "істинного" людськ суспільст. Нові постулати спричин надлам старої феодал організац. Ідеї Просв справ такий велик вплив на всі напрям духовн жит європей сусп, що дали назв новій культур-історичн добі. 1788 статтяІ. Канта "Що таке Просвітн?" -це вихід людин з неповно літ. Вперше вжив цей терм. Доба Просв- 1680-ті-1789. Розумів просвяк спроб вик розум в інтер особист.Головн девіз-май мужн скорис своїм розум. Пріорит в жит сусп.-розум,освіт,наук. Ідеал-людина, яка сама може шук шлях до щаст і опир на влас розум, досвід. Всі сусп. негарз-результ людс неосвіч. Декарт -Я мисл...головн джерел ідеолог Просв. Тільки розу-єдине повноц пізнан світу. Минул-втіл дикун, а майб-царст розуму. Пропонув обмеж монарх конституц законами. Філософи заклик шук в минул оптим тип правл. Ідеї Просвітн пророст спочат в Англ, потім у Франц, пізніш-в Нім, Італ та в інших країн Євр. Розвит європ культури так чи інак відбув під знаком ідей Просвітн. Найчисл загін просвітит сформув у Франц. Характерн рис Просвітн є: 1) Прагнен його представн до перебуд всіх суспіл віднос на основі розум, "вічної справедлив", рівності. Просвітн сповід справжн"культ розуму", вбач в ньому те, за допомог чого можн переверн всю систему громадс та духовн жит. 2) Рушійн силою істор розв і умовою торжест розуму просвіт вваж розповсюдж передов ідей, знань, поліпш морал стану сусп. Визначал момент культурн жит епохи Просвіт була безмеж віра в перетворювальні можлив освіти. Просвітн розумілося ширше, ніж просте розповсюдж знань і освіти, воно включа в себе морал та громадян вихов. 3) Вони прагн розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політ розкріпач. 4) Просвітителі вірили в людин, її розум і високе поклик. Цим вони продовж гуманіст традиції доби Відродж.

47. Англійське просвітництво.

Батьківщ-просв. Тут рано розв-парламенталізм. Достатн висок рів просв широк верств насел. 1702 -перш щоден газет. Взаємини між просв і англік церк-ще один факт розв тут просв. На поч 18ст ідеї просв-тут досягн. Томас Гобс -1651-Левіафан-викл своє бач ідеал держ. Прихил абсол монар, але монар має бути посадов особа, яка має певн прав і обовз. Ідея суп догов-держ бере на себе певн зобовз перед люд, а люд підкор волі держ. Джон Локк -Два тарктати про правління-теор констит монарх: спец конст механіз, який не допуск перевищ держ своїх прерог. Под владу на законод(парл), викон(суд,армія), федеративну(корол,мініст). Має бути принцип закон-усі громад повин підпоряд закон. Можлив розрив нар угоди з уряд-повстан за відновл прав. У твор «Доcлід про людськ розум» довод, що весь духовн світ людин, почут, понят, наук та морал-етич ідеї є продукт її досв, основу якого станов чуттєве спогляд об’єктивн дійсності. Понят добра і зла вивод з відчутт задовол або стражд. Шотл філос Давид Юм виступ проти догов теор виникн держ. За ним держ розвив з сім’ї, а влада в ній досяг шляхом узурпац, а не догов. Шефтсбері „Характеристики людей, вдачі, думок, часу” -обґрун ідеал гармон розвин особи– калакагатоса 18ст. Представн англ Просвіт– Д. Аддісон, Д. Свіфт, Віконта Болінгброка, Т. Смоллета. Англ видання були популяр за кордон, їх наслід в Франц, Нім, Італ, Рос. Характер риси англ просвіт: -національна особлив; -оптимізм; -віра в прогрес; -можлив постійн самовдосконал; -етика як наука наук;-торжест розум; -наявн критик; -конструкт критик старого режиму;-непослідовн, поміркован: “розсудливий”, компромісн характ англ Просвіт. Відрізн від франц певною обмеженістю і поміркован своїх цілей. Це зумовл рядом фактор і насампер тим, що англ Просвіт не випереджа буржуаз револ, як у Франц, а йшло слідом за нею. На характер англ Просв в плин також його зв’язок з реліг і церкв.