Монархія Габсбургів (друга пол. 17 – поч. 18)

Конгломерат різн держутвор, які об’єд особист унією; Австр герцогс-давні спадков волод; додал землі Чес респуб та ін. Після Вестфал мир австр Габсб волод Штірією, Тіролем, Морав, Словач, Хорватією, і пн.-зх Угорщ. Габс були імпер Св.РІмп. Мон Габсб – абсолютист багатонац держ. Панівне стан–австрійці. Вел вплив–катол церк. Ландтаги та сейми- станов-представ інститут. Збир майже щорок; 4-палатні. Ріш прийм предст-ами маєтн верств. В Морав та Чес сейм спос голос: міська громад-1 голос, інших-окрем кожн депут. Утверд право монарх прийм закон без потреб згод станів. Обмеж ролі станов-представ інституц. Право на готув подат і на збір військ континент. Розгалуж бюрок сист. Всі канцеляр у Відн. Рейхканцелярія -найголовн і справи СвРІ; гофканцелярія -австр земел. Імперат признач наміс у кожн з земель. Як прав, керівн посад нал придвор аристокр. Тіроль і Угорщ найб економ відстал. Найвищ р-нь р-ту Австр і Чех. В Австр розв цех ремесл і вин мануфак. У Відні наприк 17ст наліч понад 100тис. мешк. Уряд провад політ меркантилізму –заохоч заснув торг кампан і мануфакт, які вироб зброю та спорядж для військ, полотн, предмет розкош. Сувор заборон вивоз за корд монет і дорогоц метал, обмеж ввіз інозем товар. У Чех багато централіз і розпорош мануфакт, які вироб зброю, полотн і вовн ткан, скляні вироб. Крім особист вільн городян Тіролю, сіл насел всієї монар обтяж феод повин. Аграр віднос різноманіт. У багат місц селян і їх нащад вваж жив власн маєтку і не мог покин місц без дозв поміщ. Кріпак не мож прод окрем від земл. За феод звич, селян зберіг право спадкоєм корист земл, поки він відбув повин. Але в районах, де продаж зерна був прибутк справ, поміщ зганяли селян із наділ і розшир панське заорюв. Селян відбув панщ, плат поміщ різні натур повин, грош чинш, викон повин на корис церк і виплач подат держ. У Чех нім та чес поміщ↑панщ до 3-4 і б-ше дн на тижд. Дуже розоряв селян обов’яз корист поміщ млин, кузнею, пекарн. 1679–80– в Пн Чех повст, створ партиз загони. Габсбург монарх була одн з найсильн держ Європи. Централізац влади в її волод досяг значн успіхів, але в провін зберег ще поряд із губернатор станово-представн збори(чини) з місцев знаті, дух-ва та виборн від найбільш міст. Габсб викор ці провінц чини, позбавл політ влади, для провед нових оподаткув, бо держ термін потреб грош для покрит витрат на управл і війни. На поч. 18ст імпер не була єдин. В імп Карла 6 (1711-40) не було синів(загроза вимир). Виріш змін закон про спадкоємн. 1713 -Карл 6 прогол Прагматичну санкцію-спадкоєм і по жін. лін.