Вхід Росії з Першої світової війни

25 жовтня (7 листопада) 1917 року в Петрограді стався Жовтневий переворот. Тимчасовий уряд впало, влада перейшла в руки Рад робітничих і солдатських депутатів. Скликаний в Смольному 25 жовтня II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів встановив в країні Радянську Республіку. Головою уряду був обраний В. І. Ленін. 26 жовтня (8 листопада) 1917 року II Всеросійський з'їзд Рад прийняв Декрет про мир. У ньому Радянський уряд пропонував "всім воюючим народам та їх урядам розпочати негайно переговори щодо справедливому та демократичному світі". Далі роз'яснювалося, що таким світом Радянський уряд вважає негайний мир без анексій, без насильницького приєднання чужих народностей і без контрибуції.

Дійсно, у ряді багатьох завдань, які довелося вирішувати перемогли Радам, однією з першорядних був вихід з війни. Від цього багато в чому залежала доля соціалістичної революції. Трудящі маси чекали позбавлення від поневірянь і злигоднів війни. Мільйони солдатів рвалися з фронтів, з окопів додому, В. І. Ленін писав тоді: "... Що може бути бесспорнее і ясніше, ніж наступна істина: уряд, що дало змученого трирічної грабіжницької війною народу Радянську владу, землю, робітничий контроль і світ, було б нездоланне? Світ - головне "(Ленін В. І. Повне. зібр. соч. Т. 35.-С. 361).

Уряди країн Антанти навіть не відповіли на пропозицію II з'їзду Рад про укладення миру. Навпаки, вони намагалися не допустити виходу Росії з війни. Замість пошуків шляхів до світу вони намагалися не допустити виходу Росії з війни. Замість пошуків шляхів до миру вони взяли курс на підтримку контрреволюції в Росії і організацію антирадянської інтервенції, щоб, як висловлювався Уїнстон Черчілль, "задушити комуністичну квочку, поки вона не висиділа курчат".

У цих умовах було прийнято рішення самостійно почати переговори з Німеччиною про укладення миру.

У партії і в Радах розгорілася гостра дискусія - укладати чи не укладати мир? Боролися три точки зору: Леніна та його прихильників - погодитися на підписання анексіоністської світу; групи "лівих комуністів" на чолі з Бухаріним - не мир з Німеччиною укладати, а оголосити їй "революційну" війну і тим самим допомогти німецькому пролетаріату розпалити у себе революцію; Троцького - "ні миру, ні війни".

Радянської мирної делегації, яку очолював народний комісар закордонних справ Л. Д. Троцький, Ленін дав установку затягувати підписання світу. Жевріла надія, що в Німеччині може вибухнути революція. Але Троцький ця умова не виконав. Після того як німецька делегація повела переговори в ультимативному тоні, він заявив, що Радянська республіка війну припиняє, армію демобілізує: а світу не підписує. Як потім пояснював Троцький, він розраховував, що такий жест сколихне німецький пролетаріат. Радянська делегація відразу ж покинула Брест. Переговори з вини Троцького були зірвані.

Німецький уряд, давно розробляло план захоплення Росії, отримало привід для розриву перемир'я. 18 лютого в 12 годин дня німецькі війська перейшли в наступ по всьому фронту - від Ризької затоки до гирла Дунаю. У ньому брало участь близько 700 тис. чоловік.

План німецького командування передбачав швидке захоплення Петрограда, Москви, падіння Рад і укладення миру з новим, "небільшовицьких урядом".

Почалося відступ старої російської армії, яка втратила до цього часу свою боєздатність. Німецькі дивізії майже безперешкодно рухалися вглиб країни, і, перш за все, в напрямку Петрограда. Вранці 19 лютого Ленін направив німецькому уряду телеграму про згоду підписати мир на запропонованих умовах. Одночасно Раднарком вживав заходів з організації військового опору противнику. Його надавали нечисленні загони Червоної гвардії, Червоної Армії і окремі частини старої армії. Проте німецький наступ стрімко розвивалося. Були втрачені Двінська, Мінськ, Полоцьк, значна частина Естонії та Латвії. Німці рвалися до Петрограду. Над Радянською республікою нависла смертельна небезпека.

21 лютого Рада Народних Комісарів прийняла написаний В. І. Леніним декрет "Соціалістична Вітчизна в небезпеці!". 22 і 23 лютого 1918 року в Петрограді, Пскові, Ревелі, Нарві, Москві, Смоленську і в інших містах розгорнулася кампанія запису до Червоної Армії.

Під Псковом і Ревелем, у Латвії, Білорусії, на Україні йшли бої з кайзерівськими частинами. На Петроградському напрямку радянським військам вдалося зупинити наступ ворога.

Зростаючий опір радянських військ охолоджувало запал німецьких генералів. Побоюючись затяжної війни на Сході і удару англо-американських і французьких військ із Заходу, німецький уряд вирішив укласти мир. Але запропоновані їм умови миру були ще важчими. Радянська республіка повинна була повністю демобілізувати армію, укласти невигідні угоди з Німеччиною і т.д.

Мирний договір з Німеччиною був підписаний у Бресті 3 березня 1918 року і увійшов в історію під назвою Брестського миру.

Таким чином Росія вийшла з Першої світової війни, але для Радянської влади в Росії це було лише перепочинком яка була використана для зміцнення влади і господарства, для підготовки до "відсічі всесвітньому імперіалізму".