Система фінансових методів обґрунтування управлінських рішень

Система фінансових методів складається з наступних основних способів та прийомів, за допомогою яких обґрунтовуються і контролюються конкретні управлінські рішення в різних сферах фінансової діяльності підприємства:

· Метод техніко-економічних розрахунків;

· Балансовий метод;

· Економіко-статистичні методи;

· Експертні методи (методи експертних оцінок);

· Методи дисконтування вартості;

· Методи нарощення вартості (компаундингу);

· Методи диверсифікації;

· Методи амортизації активів;

· Методи хеджування;

· Інші фінансові методи.

Питання для самоконтролю і самопідготовки

1. На яких рівнях розглядають фінансову політику?

2. Дайте загальну характеристику складових системи фінансового управління. (фінансова політика, фінансова стратегія, фінансове планування, фінансовий контроль).

3. Етапи реалізації фінансової політики.

4. Що собою представляє фінансова стратегія підприємства?

5. Визначте і схарактеризуйте основні етапи процесу розробки та реалізації фінансової стратегії підприємства.

6. Визначте поняття фінансового планування, його основні системи.

7. Внутрішній фінансовий контроль: визначення й основні форми здійснення.

8. Поняття фінансового контролінгу, його види.

9. Які функції покладено на фінансовий контролінг?

10. Основні способи і прийоми, які становлять систему фінансового менеджменту.

Література.

- И.А.Бланк. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр. – 2004. –С. 23,50.

- Г.Г. Кірейцев. Фінансовий менеджмент. К. 2004.- С.27-29, 439.

- Б.М. Андрушків, О.Є. Кузьмін. Основи менеджменту.Л.: Світ. – 1995. – С. 36-46.

Лекція 4. Системи та методи фінансового планування

1. Перспективне, поточне та оперативне фінансове планування на підприємствах.

2. Бюджетне фінансове планування.

3. Характеристика основних методів фінансового планування: нормативний метод, розрахунково-аналітичний метод, балансовий метод, інші.

1. Перспективне, поточне та оперативне фінансове планування на підприємствах.

Фінансове планування на підприємстві ґрунтується на використанні трьох основних його систем:

- перспективне (стратегічне) фінансове планування,

- поточне планування фінансової діяльності,

- оперативне планування фінансової діяльності.

В процесі прогнозування основних показників довгострокового (стратегічного)фінансового плану використовуються наступні основні методи:

1. Метод кореляційного моделювання (встановлення кореляційної залежності між двома показниками, що розглядаються, в динаміці та послідуюче прогнозування одного з них в залежності від зміни іншого – базового).

2. Метод оптимізаційного моделювання (оптимізація конкретного прогнозного показника в залежності від ряду умов його формування).

3. Метод багатофакторного економіко-математичного моделювання (прогнозований показник визначається на основі конкретних математичних моделей, які відображають функціональну залежність його кількісного значення від системи визначених факторів, також виражених кількісно.

4. Розрахунково-аналітичний метод (прямий розрахунок кількісних значень прогнозованих показників на основі використання відповідних норм та нормативів).

5. Економіко-статистичний метод (дослідження закономірностей динаміки конкретного показника (визначення лінії його тренда) та розповсюдження темпів цієї динаміки на прогнозований період).

Основними видами поточних фінансових планів підприємства є:

- план доходів та витрат по операційній діяльності (мета розробки – визначення суми чистого прибутку по операційній діяльності),

- план надходження і витрачання грошових коштів (відображає результати прогнозування грошових потоків підприємства. Мета – визначення обсягів джерел формування фінансових ресурсів, розподіл фінансових ресурсів по видах та напрямах господарської діяльності, забезпечення постійної платоспроможності підприємства),

- балансовий план (мета розробки – визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, формування оптимальної структури капіталу, яка б забезпечувала достатню фінансову стійкість підприємства).

Система оперативного фінансового планування базується на розробці бюджетів. Задачі бюджетування – визначення обсягу та складу витрат, пов’язаних з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів; забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.

2. Бюджетне фінансове планування.

Головним інструментом фінансового планування є кошторисне планування (бюджетування).

Кошторис (бюджет) – це форма планового розрахунку, яка визначає докладну програму дій підприємства на майбутній період.

Переваги впровадження принципів бюджетування:

- щомісячне планування бюджетів структурних підрозділів дає змогу одержати більш точні показники розмірів і структури затрат, ніж система бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і, відповідно, більш точне планове значення розміру прибутку;

- в межах затвердження місячних бюджетів структурним підрозділам буде надана більша самостійність у витрачанні економії по бюджету фонду оплати праці, що підвищує матеріальну зацікавленість працівників в успішному виконанні планових завдань;

- бюджетне планування дозволить здійснити режим економії фінансових ресурсів підприємств.

Застосовувані в процесі оперативного планування бюджети класифікуються за наступними ознаками (рис. 4.1):

Рис. 4.1. Класифікація основних видів бюджетів

в оперативному фінансовому плануванні.

Сутністю нормативного методу складання кошторису є розрахунок обсягу затрат і потреби в ресурсах шляхом множення норми витрат ресурсів на запланований обсяг економічного показника (реалізація, випуск продукції) це найпростіший метод. Маючи норму (норматив) і об’ємний показник, можна легко розрахувати плановий показник.

Норма (норматив) х Об’ємний показник = Плановий показник.

Сутність розрахунково-аналітичного методу полягає в тому, що розраховується обсяг витрат і потреба в ресурсах шляхом множення середніх витрат на індекс їх зміни у запланованому періоді. В основі цього методу лежить використання експертної оцінки.

Експертна оцінка є результатом проведення експертизи, обробка і використання цього результату при обґрунтуванні значення ймовірності. Прийняття експертної оцінки – це комплекс логічних і математико-статистичних методів і процедур, пов’язаних з діяльністю експерта по переробці інформації, необхідної для аналізу і прийняття рішень.

Сутністю балансового методу є узгодження обсягу витрат і джерел розширення ресурсів (доходів). Застосовується при плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів, плануванні потреби в надходженні коштів до фонду накопичення, фонду споживання тощо.

Наприклад, балансова ув’язка по фінансових фондах має вигляд:

Зп + Н = В + Зк (4.1)

де Зп – залишок коштів на початок планового періоду, грн.;

Н – надходження коштів до фонду, грн.;

В – витрачання коштів з фонду, грн.;

Зк – залишок коштів на кінець планового періоду, грн.

Сутністю методу оптимізації є багатоваріантність. З декількох кошторисів обирається найкращий з точки зору мінімальних витрат чи максимального одержаного ефекту (результату).

В розрахунках використовується критерій максимуму приведеного прибутку

П – Ен х К → max, (4.2) де

П – прибуток, грн.;

К – капіталовкладення, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15).

Сутністю методу моделювання є аналіз функціональних зв’язків між різними елементами процесу виробництва. Наприклад, моделюється залежність прибутку від рівня затрат і обсягу реалізації продукції (виручки).

Питання для самоконтролю і самопідготовки

1. Дайте характеристику основним видам фінансового планування.

2. Які методичні підходи до здійснення планування?

3. Форми реалізації результатів фінансового планування.

4. Схарактеризуйте методи стратегічного планування.

5. Перелічіть види поточних фінансових планів підприємства.

6. Розкрийте поняття бюджетного планування.

7. В чому полягають переваги впровадження принципів бюджетування?

8. Дайте класифікацію бюджетів за різними ознаками.

9. Розкрийте сутність нормативного методу складання кошторису.

10. Які етапи здійснення фінансового планування?

11. В чому полягає балансовий метод фінансового планування?