2015-09-06
355
Особливе значення в системі маркетингу будь-якого підприємства відіграють маркетингові дослідження — процеси пошуку, збору, обробки даних та підготовки інформації для прийняття оперативних і стратегічних рішень у комерційній діяльності компанії.
Інтернет посідає особливе місце як зовнішнє джерело інформації для маркетингових досліджень. Для пошуку інформації в мережі Інтернет призначені пошукові служби, які можемо умовно розділити на три групи:
· пошукові сервери;
· тематичні каталоги;
· спеціалізовані пошукові служби.
Пошукові сервери зазвичай надають можливість пошуку інформації за заданим користувачем у відповідному полі ключовому слову (групі слів). Для ефективного пошуку можна задавати додаткові параметри відповідно до правил тієї чи іншої системи. Серед найбільш популярних українських пошукових систем можна назвати META (www.meta-ukraine.com), Asearch (http://search.avanport.com/), Ping (www.topping.com.ua), BigMir (www.BigMir.net) та ін.).
Тематичні каталоги мають древовидну структуру та нагадують систему бібліотечних каталогів чи систему класифікації Дьюі (Dewey Decimal Classification System). У тематичних каталогах, як і бібліотечній справі, не існує єдиних стандартів класифікації. Класифікатори створюють співробітники відповідних розділів і служб каталогу. При цьому можуть виділятися такі галузі людської діяльності, як наука, техніка, економіка, політика, спорт та ін. Всередині кожної галузі може йти детальніша класифікація. Серед українських каталогів можна назвати: Український портал (http://www.uaportal.com/), УКРОП (http://www.ukrop.com), Україна в Інтернеті (http://www.silver.kiev.ua), Вебер (http://www.webber.net.ua/), Вибране (http://www.sel.com.ua/), АБО (http://www.abo.com.ua/), UAPort (http://uaport.net/UAcatalog/) та інші — більшість пошукових серверів мають також каталоги.
Internet-реклама — поєднання традиційної іміджевої реклами з поширенням інформації і продажів через глобальну мережу Internet.
Реклама в Internet розвивається швидкими темпами, має багато переваг порівняно з традиційною, оскільки витрати на виробництво мережевих газет і журналів у декілька разів нижчі, ніж друкованих ЗМІ, не кажучи вже про телебачення і радіомовлення. Internet легко перетинає кордони. Якщо вдало розташувати свій сайт й інформацію про нього, то про компанію та її товари чи послуги дізнаються в усьому світі. Найефективнішою є реклама в спеціалізованих виданнях. Сайти — теж спеціалізовані видання: вони присвячені певній тематиці, і користувачі, як правило, заходять на сайти відповідно до своїх інтересів. Там і чекає їх реклама.
Перша реклама в Internet з'явилася у 1994 р. у спеціалізованих комп'ютерних журналах типу «Hot Wired». Предметом реклами на початку 90-х років були комп'ютерні технології. Серед перших рекламодавців цього виду реклами були такі корпорації-гіганти, як AT&T і IBM.
Найпоширеніші рекламні модулі в Internet — банери.
Банер — рекламний модуль (носій) на сайті, як правило, у вигляді анімованого файлу.
Клацнувши на них «мишею», можна потрапити на сайт компанії рекламодавця. Це своєрідна «пастка» для користувача: інколи можна повернутися назад.
Розцінки на рекламу пов'язані переважно з розмірами аудиторії. В друкованих ЗМІ це вимірюється тиражем, на телебаченні і радіо — передбачуваною кількістю глядачів і слухачів. У мережевих виданнях плата за рекламу залежить від кількості хітів.
Хіти на сайтах — кількість людино-відвідувань сайтів; завантаження будь-якого елемента Web-сайту (htm/-документа, графічного файла, в т.ч. й банера) користувачем.
Плата за 1 відвідування — 1 гривня, 100 відвідувань — 100 гривень і т. д. Якщо тираж газети не розпродався, то рекламодавець — у програші. Його інформація не потрапила до тієї кількості людей, на яку він розраховував. В Internet реклама може знаходитися на сайті доти, доки його не відвідають необхідну кількість разів. Як і на радіо та телебаченні, в Internet-рекламі можна стягати плату за «гарячий & час — проміжки між 12—16 і 19—23 годинами.
Інколи за рекламу беруть бартер. Скажімо, виробники комп'ютерів можуть розрахуватися технікою. Існує також обмін банерами, який діє за принципом «Ми рекламуємо вас, ви — нас».
За статистикою, в 1998 р. обсяг ринку реклами в світовий мережі становив 1 млрд, доларів, в 2000 р. — 2, 2 млрд, доларів, за прогнозами в 2004 р. на рекламу буде витрачено 10,5 млрд, доларів.
У Runet великі рекламні акції першими почали здійснювати акціонерні компанії, щоб привернути увагу інвесторів, передусім західних. Піонерами-мільйонерами, які не пожалкували грошей на рекламу в Internet, були банк «Менатеп*, ВАТ «Уралзв'язокінформ».
Internet відіграє особливу роль у політичній рекламі та антиреклам!. В Україні його не вважають засобом масової Інформації, і на нього не поширюються закони про ЗМІ. Тут оприлюднюються підслухані розмови, тексти приватних пейджерних повідомлень, проходить велика кількість анонімних компроматов.
Як соціальне явище, Internet — глобальний засіб комунікацій, який забезпечує обмін текстовою, графічною, аудіо- і відеоінформацією, і доступ до он-лайнових служб без територіальних і національних кордонів. Це ефективний інструмент досліджень, впливу на аудиторію. Технологічні можливості Internet зумовлюють швидкий розвиток світового інформаційного співтовариства. А з його розвитком змінюються і підходи до управління бізнесом і маркетингом як однієї зі складових бізнесу.
Маркетинг в Internet
Internet-маркетинг — це не самостійна галузь маркетингу, а лише одне з можливих джерел поширення інформації поряд з газетами, журналами, телебаченням тощо.
Internet-маркетинг (електронний маркетинг) — технологія маркетингу з допомогою комп'ютерних мереж і систем.
Він є однією із складових у загальній маркетинговій стратегії фірми. Звідси випливає:
Маркетингові завдання, які вирішуються з допомогою глобальної мережі, повинні відповідати загальним завданням маркетингової кампанії фірми. Призначення маркетингової Internet-кампанії часто вбачають у збільшенні числа відвідувань корпоративного сайту фірми. При цьому основним маркетинговим завданням кампанії може бути просування торгової марки, нового продукту або збільшення кількості дилерів. Тому господарям фірми потрібно одразу правильно формулювати завдання Internet-маркетологам, консультантам, фахівцям, які займаються створенням і підтримкою корпоративного сайту.
В Internet доцільно вирішувати тільки ті маркетингові завдання, які будуть ефективними з точки зору співвідношення витрат і можливого ефекту.
Хоча за чисельністю аудиторії глобальну мережу вже можна порівнювати з багатьма традиційними ЗМІ, розробляючи маркетингову стратегію, необхідно знати, чи є користувачі Internet частиною передбачуваної цільової аудиторії. Щодо цього слід проконсультуватися в Inter-net-маркетологів. Так, обмеженість цільової аудиторії в українському і російському сегментах Internet може стати перешкодою в маркетинговій кампанії загальнодоступних споживчих продуктів, потенційна аудиторія яких налічує десятки мільйонів. У такому разі ефективніше використовувати традиційні маркетингові та рекламні засоби: газети, журнали і телебачення. З іншого боку, ця ж особливість може стати джерелом істотної економії засобів при досягненні необхідної цільової аудиторії.
З цього приводу наведемо приклад. Усі покупці комп'ютерної техніки поділяються на дві нерівні групи — «комп'ютерщиків» і «чайників». Вибираючи комп'ютерну техніку, «чайники», зазвичай, користуються порадами «комп'ютерщиків». Тому однією з ефективних стратегій «просування» комп'ютерних торгових марок, нових продуктів і стимуляції продажів є посилений вплив на «комп'ютерщиків», які відчутно впливають на «чайників». Досягти цього можна передусім через Internet, оскільки нинішній «комп'ютерщик» обов'язково підключений до мережі.
Отже, проводячи маркетингову кампанію в глобальній мережі, фірма в змозі істотно зменшити витрати за рахунок обмеження аудиторії і не втратити потрібного ефекту.
