Стандарти в охороні здоров’я

Інформаційні стандарти - це інформаційні та комунікаційні технології, які забезпечують функціональну сумісність між незалежними комп’ютерними системами та між незалежними користувачами даних, включно із пацієнтами, лікарями та управлінцями при використанні інформаційних систем.

Метою стандартизації є зменшення розбіжностей у продукції та послугах. Стандарти зменшують витрати на розробку та виробництво продукції та послуг. Тим більше, що продукція, яка відповідає загально прийнятному стандарту має можливість захопити більші ринки. Стандарти також можуть покращити якість товарів, якщо якість товару включена до складу стандарту.

Стандарти базуються на консенсусі та затверджуються визначеним органом. Прикладами офіційних органів із стандартизації є ISO, IEC, ITU та CEN. Організації, що можуть розробляти стандарти для охорони здоров’я, включають національні або міжнародні організації з розробки стандартів (як Міжнародна класифікація хвороб ВООЗ); коломедичні урядові установи, науково-дослідницькі групи, професійні ВУЗи та спільноти; комерційні компанії або консорціуми чи комбінації з них.

Сферою застосування стандартизації в ОЗ можуть бути безпека даних та зберігання медичних даних. За допомогою постанов також встановлюються термінологія, коди, класифікації та медичні рекомендації.

В ОЗ стандарти дають можливість функціональної сумісності інформації про пацієнта у ясний та однозначний спосіб. Ціллю стандартів є підтримання, пряме чи опосередковане, ефективної та безпечної допомоги у системі ОЗ. Таким чином, стандарти

• впроваджують послідовну мову для загального розуміння;

• дозволяють легко передавати інформацію між комп’ютерними системами (функціональна сумісність між окремими медичними системами);

• дозволяють провадити кращий аналіз медичних карток;

• підтримують ефективну комунікацію між медичними працівниками, а також із пацієнтами;

• забезпечують відповідність юридичним або іншим вимогам безпеки (конфіденційність,

цілісність, звітність, доступність);

• забезпечують таємницю особистої інформації;

• знижують витрати на розробку та утримання;

Існують три типи стандартів клінічної інформації:

1. Стандарти стосовно структури документів, які визначають, яку інформацію певний клінічний документ повинен, може або не може містити; як інформація представлена; а також де у документі її розміщено;

2. Термінологічні та кодувальні стандарти є набором кодованих термінів; їхня основна мета полягає у вирішенні проблеми синонімів.

3. Онтологія представляє знання у формі, що може використовуватися комп’ютерами;

наприклад, онтологія хірургічних процедур може дозволити комп’ютерній програмі зробити висновок, що “гнучка бронхоскопія” є видом обстеження легенів, яке можна провести амбулаторно.

Зазвичай, інформаційні стандарти мають такі ознаки:

• вимога: детальний опис чому такий стандарт необхідний, для чого цей стандарт, яким чином він буде працювати та використовуватися при впровадженні у певній галузі, а також план розвитку.

• специфікація: самий детальний опис стандарту, розробленого на вимогу.

• рекомендація з впровадження: рекомендації для різних громад щодо забезпечення ефективного запровадження стандартів, існують три типи: технічні; організаційні та користувальні.

• критерії відповідності для кожного набору рекомендацій для того, щоб впроваджувачі та користувачі могли упевнитися в тому, що стандарт впроваджено ефективно та він працює як очікувалося.

• підтримка збереження та оновлення.

Роль стандартів підкреслюється у інформаційних технологіях охорони здоров’я. Попит на медичну інформацію он-лайн та спрощені, стандартизовані методи доступу до послуг та інформації ОЗ є визначальними у створенні безпечної та доступної для всіх медичної допомоги. Тому значні зусилля в світі прикладаються (та будуть прикладатися) до створення стандартів для використання при розбудові медичних інформаційних систем, які б могли «спілкуватися» між собою, обмінюючись інформацією стосовно лікування пацієнта.

Ось деякі із основних стандартів у інформаційних технологіях охорони здоров’я (у алфавітному порядку):

• CCOW Clinical Context Object Workgroup

• CCR Continuity of Care Record

• CEN Європейський комітет з стандартизації

• DICOM Протокол обміну цифровими зображеннями та комунікації в медицині

• EDIFACT Обмін електронними даними для адміністрації, комерції та транспорту

• HL7 Стандарт обміну медичною інформацією, версія 2 та версія 3

• HL7 CDA HL7 Структура медичного документу

• МКХ-10 Міжнародна класифікація хвороб

• ICPC Міжнародна класифікація первинної допомоги

• IEEE Інститут електричної та електронної інженерії, т.д.

• IHE Об’єднання підприємств охорони здоров’я

• ISO OID ISO Ідентифікатор Об’єкта

• ISO / TК Стандарти розроблені Технічним комітетом 215 (ISO/ ТК215)

• LOINC Назви та коди лабораторних тестів

• NCSP NOMESCO Класифікація хірургічних процедур

• OpenEHR Електрона медична карта

• PKI Інфраструктура відкритих ключів

• SNOMED Систематизована Номенклатура Медицини

• X12 ANSI X12

• XML Розширена мова розмітки

Ці стандарти можна умовно поділити (стосовно застосування в Україні) на такі три групи:

• стандарти, що вже затверджені для використання в Україні

• рекомендовані стандарти, які слід було б використовувати в Україні

• інші медичні стандарти, що варто розглянути у майбутньому при впровадженні медичних інформаційних систем в Україні


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: