2015-09-06
231
Вмикають живлення фотоелектроколориметра. В кожну із шести пронумерованих мірних колб вносять відповідно 0; 2; 4; 6; 8; 10 мл робочого розчину натрій ортосилікату, додають дистильовану воду до загального об’єму ~40 мл, 2 мл розчину амоній молібдату і добре перемішують. Після цього в кожну колбу вносять по 1 мл розчину НСl, перемішують і через 5 хв. додають по 1 мл розчину оксалатної кислоти, перемішують і доводять об’єм розчину водою до риски, знову перемішують. Через 20 хв. вимірюють оптичну густину при λ = 410 нм на спектрофотометрі або фотоелектроколориметрі з світлофільтром, вибраним за максимальною оптичною густиною для одного з забарвлених розчинів з найбільшою концентрацією ортосилікату (світлофільтрів № 1 та 2 не перевіряти). Результати вимірювань оптичної густини (А) відносно розчину порівняння (де ортосилікат відсутній) для різних світлофільтрів записують в табличку:
| № світлофільтра | |||||||
| А, оптична густина |
З вибраним світлофільтром вимірюють оптичні густини забарвлених розчинів відносно розчину порівняння. Вимірювання для кожного розчину повторюють тричі, записуючи результати в таблицю:
| № колби | Об’єм робочого розчину | Вміст SiO2, мг/50 мл | Товщина кювети, см | А1 | А2 | А3 | Асер. | Асер. при l = 1 см |
| 1. ... |
За одержаними даними будують калібрувальний графік А = f (С).
Для визначення вмісту SiO2 в досліджуваному розчині в мірну колбу вносять певний об’єм досліджуваного розчину і далі діють так, як з розчинами для калібрувального графіка. Оптичну густину вимірюють при вибраному світлофільтрі відносно розчину з нульовим вмістом SiO2. За графіком визначають вміст SiO2 у досліджуваному розчині, виражаючи його в мг/л. Після закінчення роботи вимикають електроживлення приладу, миють кювети і колби.
