М. Рильський

На противагу письменникам-сентименталістам (Квітці-Основ’яненку) вказав, що жертви панської розпусти – покритки, яких поет бачив по селах, - це факти обвинувачення моральної деградації пануючої системи.

У цих трагічних явищах бачив соціальну основу.

Прагнув розкрити трагедію покриток, показати її як закономірний цілком логічний результат моральної деградації розбещеного соціальним ладом панства.

Життєва основа поеми

Творчість Ш. засвідчує постійну увагу поета до трагічного становища жінки у кріпосницько-самодержавній Росії. Це було викликано тим, що в закріпаченому селі саме жінка була найбільш гнобленою і скривдженою:

1. соціальне гноблення, панщина;

2. безмовна жертва панської розпусти;

3. родинний гніт.

Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить той факт, що в Київській губернії за один тільки 1839 рік покінчило самогубством 37 дівчат-покриток.

Для Ш. нещаслива доля жінки-кріпачки була не тільки суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір “ще молодую у могилу нужда та праця положила ”. Подруга його юнацьких літ, Оксана Коваленко, стала жертвою морального розкладу феодального суспільства:

Помандрувала

Вернулась, правда, через год.

Ота Оксаночка в поход

Та що з того! З байстрям вернулась...

За москалями та й пропала.

Острижена…

В основі сюжету “К.” – соціально-побутова трагедія покритки.

У своїй “Катерині” виспівав Шевченко так глибоко і голосно деморалізаційний вплив московської солдатчини на український суспільний люд ”

І.Франко

За жанром “К.” – ліро-епічна поема.

Два типи художнього зображення дійсності:

v через поведінку, вчинки, думки і почуття персонажів (епічний спосіб викладу)

v через переживання, роздуми й оцінки, які дійові особи, їхня життєва доля викликають у автора (ліричний спосіб).

Саме з органічного взаємопроникнення й злиття цих двох способів зображення, властивих епосові і ліриці, й постає ідейно-змістова та композиційна цілісність поеми.