І. Прижов

«Самозображення» поета (Г.Грабович)

Перебендя
Народний співець Сакральний образ
Грає все, що хоче почути від нього люд. Розважає, втішає, але й повчає. З народу і для народу. Говорить з Богом на могилі. Могила у Шевченка – це символ історичної, родової пам’яті, це втечи ще душі, яка хоче говорити з вічністю, з Богом. ▼▼▼ Авторська версія романтичного стереотипу поета-віщуна.

Вклав неоднозначний зміст в образ свого Перебенді. Поетичне слово - дар Божий, його володар непідвладний людському судові, незміримий людською мірою; але він також людина серед людей і мусить чинити свою місію, скріплюючи своє серце і втолюючи людську потребу в слові розради, але і в слові правди.

Початок розвитку магістральної для Шевченка теми: поет і натовп, поет і народ, поет і влада, поет і Бог.

Жанр балади

Його балади, безперечно, найкращі, найправдивіші з тих, які на той час писалися в Європі.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: