Як шукати роботу

Подумай, яка робота більш за все потрібна тобі, а до якої у тебе немає ні здібностей, ні інтересу. Це важливо. Адже від того, наскільки реальна постав­лена тобою ціль, залежить, як швидко ти її досягнеш. Загальновідомо, що в людей із вищою освітою більше шансів отримати необхідну роботу. Однак це не підстава впадати у відчай тим, хто не має вищої освіти. Тим більше, що далеко не кожен вищий навчальний заклад дає достатньо знань та вмінь для кар’єри, про яку ти мрієш. Можливо, тобі доведеться навчатися на курсах або спочатку влаштуватися на роботу нижчої позиції, ніж та, про яку ти мріяв. Сприй­май це як старт.

Важко відразу визначити, де на тебе чекає щаслива доля. Використай як­найбільше варіантів - якийсь обов’язково “влучить”.

Стань на облік у державний центр зайнятості. Тут ти знайдеш моральну та матеріальну підтримку, профорієнтаційну консультацію і шанс отримати роботу.

Скористайся послугами молодіжного центру праці. Якщо тебе не праце- влаштують, то консультації та рекомендації ти отримаєш безкоштовно.

Звернися до кадрової агенції, її працівники - визнані фахівці своєї справи, їхнє завдання - відібрати кандидатів, які відповідають запитам роботодавця. За­лиш своє резюме або відразу отримай направлення на співбесіду. Це не зава­дить тобі відмовитися від запропонованої роботи, якщо тебе щось не влашто­вує. Навіть якщо твоя відмова прозвучала неодноразово, з тобою будуть пра­цювати і в подальшому. У деяких агенціях ти мусиш оплатити їх послуги, по­тужні кадрові агенції візьмуть гроші з роботодавців.

Інтернет - теж тобі в поміч. Це можна зробити в навчальному закладі, інтер- нет-клубі чи в бібліотеці. Тим більше, що його послуги достатньо доступні. Тут величезна кількість корисних порад, оголошень, заявок, вакансій. Потрібно лише вибрати ті, що тобі цікаві, й зареєструватися - направити резюме.

Щоденно читай оголошення в газетах. Роби це щоранку і відразу ж телефо­нуй, якщо здається, що знайшов щось відповідне. В оголошеннях фірми, як пра­вило, вказують вимоги до посадовців. З обережністю стався до фірм, що пос - тійно шукають працівників на одні й ті самі посади. Не розчаровуйся, якщо після співбесіди розумітимеш, що пропоноване місце відповідає оголошенню і с спро­бою “чатягги” чергову жертву на тимчасову роботу беч гарантії оплати, запису в трудовій книжці або залученню до сітьового маркетингу і дистриб’юторства, які гобі не до вподоби. Іакі відкриття свідчать про недосвідченість пошукана. 1і часом ти навчишся відбирати лише “корисні” оголошення, але досвід співбесід обов'язково стане у пригоді.

Постійно шукай контакти! Розкажи про пошук роботи своїм друзям та знай­омим. Використання знайомства зовсім не свідчить про відсутність професіо­налізму! Адже більшість фірм надають перевагу людям за рекомендаціями, а не ч вулиці. Отже, не соромся, а проси допомоги. Можливо, хтось і знає, що в його фірмі (установі, закладі тощо) є вакансії, і порадить тобі вислати резюме, а ногім і порекомендує, оскільки знає тебе як працелюбного, здатного до прий­няття самостійних рішень. Втішає статистика: один із 3-х працевлаштованих «найшов свою роботу за допомогою знайомих чи рідних. Головне - виправдати їхні очікування.

Іноді варто поступитися принципами і погодитися на роботу, яка не зовсім відповідає твоїм запитам. Тимчасова робота теж виправдовується - це нові знайомства, досвід, навички, можливості. А головне - ти перестанеш байди ку­вати, відразу відчуєш себе потрібним, заробиш гроші, постійно рухат имешся вперед. На ринку праці ти і покупець, оскільки шукаєш цікаву, добре оплачувану роботу, і товар: роботодавці та посередники не тільки “продають” свої послуги, але й “купують” відповідних працівників. Вплинути на перебіг справ можна лише одним способом: довести, що ти - найкращий кандидат.

Подай свої резюме на конкурс.

Вдало складене резюме - перша умова успіху. Звичайний аркуш паперу по­винен переконати роботодавця запросити на співбесіду саме тебе. Отже, обе­ри стиль резюме і вкажи свої реальні досягнення, які виокремлять тебе із за­гальної маси претендентів. Твоя мета - довести роботодавцю, що зустріч із тобою має сенс.

Якщо після ознайомлення з резюме роботодавець виявить бажання зустрі­тися з тобою, не соромся запитати про майбутню заробітну плату. Говори про це із зацікавленістю, але делікатно, без зайвого тиску.

Тебе запросили на інтерв’ю.

Тобі вдалося пройти перший етап підбору персоналу. Але це тільки початок змагання. Співбесіда - це твій перший безпосередній контакт із роботодавцем. Від її результату залежить, чи запросять тебе ще раз. Зможеш залишити гарне враження - в тебе буде більше шансів отримати посаду. Отже, зберігай ви­тримку, хвали себе і... будь чесним. Збираючись на співбесіду, пам’ятай, що зустрічають за одягом. Не зайве “розвідати”, як прийнято одягатися там, куди ти ідеш на співбесіду. Якщо ж це неможливо, обери найбільш нейтральний ва­ріант, щоб не занадто відрізнятися від тих, хто спілкуватиметься з тобою. Часто роботодавці влаштовують “екіамснунании", попередивши про чуегріч гак, що у тебе не вистачить часу подумати про свій зовнішній вигляд. Отже, у процесі пошуку ти маєш виглядати бездоганно і завжди бути напоготові. Це, звісно, стосується не тільки одягу, а й твого 'ЗОВНІШНЬОГО вигляду.

У кандидатурах на вакантну посаду керівники, як правило, цінують: уміння спілкуватися (38%), ентузіазм (24%), відвертість, чесність, досвід, досягнення, впевненість, відповідальність, виваженість, почуття гумору (по 7%). І, до речі, як не дивно, щодо професіоналізму - відсоток вкрай низький. Отже, активна позиція чесної комунікабельної людини, безперечно, забезпечить тобі успіх.

Ти, звичайно, знаєш, що запізнюватися негарно. А запізнюватися на співбе­сіду просто недопустимо. Добре прийти на кілька хвилин раніше, тоді зали­шиться час на те, щоб перевести подих і можливість зібратися з думками. Як тільки увійдеш у приміщення, веди себе стримано й офіційно: адже невідомо, кого ти зустрінеш у коридорі. А, може, молодий чоловік, який їде з тобою в ліфті, і є твій роботодавець? Увійшовши до кабінету, не стукай дверима, а за­лиш їх трішки прочиненими. Посміхнися, привітайся та відрекомендуйся. Якщо тобі подали руку - коротко потисни її, але не ініціюй рукостискання. Говори чітко, у розміреному темпі й не надто тихо. Зосереджуй увагу на рисах та дета­лях, що найбільш цікаві роботодавцю. Наприклад, якщо тебе вабить посада рекламного агента, підкресли, що ти з легкістю встановлюєш контакти. Якщо під час бесіди неправильно вимовляють твоє прізвище, не соромся коректно це виправити. Обов’язково заздалегідь запитай ім’я співрозмовника, запам’ятай за допомогою асоціації і кілька разів подумки повтори перед зустріччю. При спілкуванні теж обов’язково використовуй ім’я співрозмовника. Вимовляй його ретельно і чітко. Май завжди ручку і блокнот, запитай дозволу робити деякі позначки, коли тобі висуватимуть вимоги і щось пояснюватимуть стосовно ро­боти. Намагайся не нервуватися. Ти борешся за вакансію, а інша сторона - за відповідного до вимог співробітника.

Дотримуйся в розмові таких правил:

· Уважно вслуховуйся в запитання співрозмовника. Відповіді мають бути конкретні, лаконічні й без зайвих подробиць.

· Не реагуй сміхом на сказане співрозмовником.

· Не бійся задавати запитання. Вони свідчать про серйозність підходу до справи. Запитай про обов’язки та можливість кар’єрного зростання. Запитання продумай заздалегідь і запиши їх. Не задавай випадкових запитань. Запитуй щоразу, якщо чогось недочув, не зрозумів.

· Зосереджуйся на розповіді іншого, а не прагни “викласти якнайшвидше своє”. Не будь занадто нав’язливим: лідерство в бесіді віддай співрозмовнику.

· Уникай зайвих слів, дивися в очі тому, з ким розмовляєш, не будь закомплексованим.

· Якщо попросили розповісти про себе, уточни, про що счімо хотіли б почути, і стисло розповідай, висвітлюючи свої сильні сторони, але намагайся не перебільшувати. Якщо ти почнеш підмінювати факти, фахівці тебе швидко розкусять, і ти втратиш свій шанс.

· Спочатку думай, а потім говори.

· Уникай навіть непрямої критики.