Державні допомоги сім'ям з дітьми

Право на державну допомогу сім'ям з дітьми мають грома­дяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні і не застраховані у системі за­гальнообов'язкового державного соціального страхування, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти¹.

Відповідно до законодавства громадянам призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми:

1)допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

2)одноразова допомога при народженні дитини;

3)допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4)допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклу­ванням;

5)допомога на дітей одиноким матерям.

Державні допомоги сім'ям з дітьми виплачуються за раху­нок коштів Державного бюджету України, які передаються місцевим бюджетам у вигляді субвенцій.

Виплата допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил Украї­ни, Прикордонних військ України, Служби безпеки Украї­ни, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ здійснюється за рахунок відповідних бю­джетів.

Усі види державної допомоги сім'ям із дітьми признача­ють і виплачують органи праці та соціального захисту насе­лення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил України, Прикор­донних військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ призначається і виплачується за місцем основної робо­ти (служби)¹.

Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають жінки (у тому числі неповнолітні), які не за­страховані в системі загальнообов'язкового державного со­ціального страхування, а саме:

—жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, військ України цивільної оборони, інших військо­вих формувань та з числа осіб начальницького і рядового скла­ду органів внутрішніх справ;

—жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією під­приємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за 6 місяців до набуття права на одержання до­помоги;

—жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

—аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студент­ки вищих навчальних закладів І-ГУ рівня акредитації та про­фесійно-технічних навчальних закладів;

—непрацюючі жінки.

Підставою для призначення жінкам допомоги є довідка лікувального закладу та довідка з основного місця роботи (служби, навчання), ліквідаційної комісії для жінок, звіль­нених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, устано­ви, організації, державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні, з місця проживання для непрацюючих жінок про те, що вони не працюють (не служать, не навчаються).

Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протя­гом двох місяців з дня її народження, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період із дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.

Така допомога призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 6 місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, яка триває 70 календарних днів до по­логів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жін­кам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у разі вагіт­ності та пологів виплачується за 180 календарних днів зазна­ченої відпустки (90 — до пологів і 90 — після пологів). Вона обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично викори­станих до пологів.

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнен­ня нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від одержання допомоги для догля­ду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 % середньомісячного доходу (стипендії, грошо­вого забезпечення, допомоги в разі безробіття тощо) жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом про­житкового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць. Жінка, яка продовжує навчання, має право на ви­плату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та поло­гами за її вибором.

Право на одноразову допомогу при народженні дитини має один із батьків дитини (усиновитель чи опікун), не застрахований у системі загальнообов'язкового державного со­ціального страхування.

Вказана допомога призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Усиновителям та опікунам ця допомога призначається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Одноразова допомога при народженні дитини призна­чається за умови, якщо звернення за її призначенням на­дійшло не пізніше 6 місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при наро­дженні дитини не призначається.

Одноразова допомога при народженні дитини випла­чується у сумі 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що існував на момент народження ди­тини. Ця допомога виплачується частинами: при наро­дженні дитини виплачується сума, еквівалентна дев'ятикратному розміру прожиткового мінімуму, протягом наступ­них 12 місяців — решта суми.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога виплачується на кожну дитину.

Особам, не застрахованим в системі загальнообов'язково­го державного соціального страхування, одноразова допомо­га при народженні дитини призначається і виплачується ор­ганами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У разі, коли один із батьків (усиновитель, опікун) застра­хований у системі загальнообов'язкового державного со­ціального страхування, допомога виплачується за місцем ро­боти застрахованої особи за рахунок коштів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається незастрахованій у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особі (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку виплачується щомісяця з дня її призначення до дня досягнення дитиною трирічного віку включно. Усинови­телям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Особам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією під­приємства, установи, організації, до їх працевлаштування допомога для догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії.

Особам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки дер­жавної служби зайнятості.

Призначення допомоги для догляду за дитиною до досяг­нення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчен­ня строку відпустки для догляду за дитиною і виплату зазна­ченої допомоги їй припинено (із зазначенням дати).

Матерям, які мають дітей віком до 3 років і одночасно про­довжують навчання з відривом від виробництва, допомога для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років призна­чається в повному розмірі.

Вказана допомога непрацюючій особі призначається на підставі виданої за місцем проживання довідки про те, що во­на не працює (не служить, не навчається) і дитина проживає разом із нею.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Розмір цієї допомоги визначається законом України про Держав­ний бюджет на поточний рік у відсотках до прожиткового мінімуму.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклу­ванням, призначається на підставі рішення про встановлен­ня опіки чи піклування за умови, що середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів, пенсії за попередні 6 місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначена допомога не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклу­ванням, призначається на 6 місяців. Питання про продов­ження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину. Вказана допомога при­значається з місяця, в якому була подана заява з усіма не­обхідними документами, та виплачується щомісяця до мо­менту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Виплата допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, припиняється у таких випадках:

—звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклу­вальника;

—працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досяг­нення нею 18-річного віку;

—досягнення дитиною 18-річного віку.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклу­ванням, надається у розмірі, що дорівнює різниці між про­житковим мінімумом для дитини відповідного віку та серед­ньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів та пенсій за попередні 6 місяців.

Покриття витрат на виплату допомоги на дітей, які пере­бувають під опікою чи піклуванням, здійснюється за раху­нок коштів Державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Допомога на дітей одиноким матерям. Право на допомогу мають одинокі матері, одинокі усиновителі, матері або батьки дітей у разі смерті іншого з батьків, шлюб між якими бу­ло розірвано до дня смерті, вдови та вдівці з дітьми, які не одержують на цих дітей пенсії у разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу. Якщо одинока мати укла­ла шлюб, то вона має право на отримання цієї допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, що ці діти не були усиновлені.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається неза­лежно від одержання інших видів державної допомоги сім'ям з дітьми.

Вказана допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму та сукупним дохо­дом сім'ї на одну особу, але не менше ЗО % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, і виплачується до досягнення дитиною 18 років.