Інші державні соціальні допомоги

Крім уже зазначених, до державних соціальних допомог належить і допомога на поховання.

Ця допомога виплачується сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, в день звернення за нею у разі смерті особи, яка не застрахована у системі соціального страху­вання.

Розмір допомоги на поховання пенсіонерів, які не застра­ховані в системі соціального страхування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допомога на поховання не виплачується у разі:

—смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою);

—викидня;

—смерті осіб, поховання яких проводиться за рахунок коштів Державного бюджету.

Державна допомога на поховання призначається і випла­чується органами соціального захисту за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для оформлення допомоги на поховання органам, які призначають допомогу на поховання, подаються заява та до­відка про смерть, видана органами реєстрації запису актів громадянського стану, а у разі смерті утриманця також до­відка з місця проживання про перебування його на утри­манні.

Для оформлення додаткової грошової допомоги на похо­вання додається довідка про склад сім'ї померлого та довідки про доходи кожного з членів сім'ї померлого або особи, яка здійснила поховання, за попередній квартал.

Ці документи передаються (або видаються на руки одер­жувачеві допомоги) у розрахункову частину цього органу для оформлення виплатних документів і проведення випла­ти допомоги на поховання або передачі виплатних докумен­тів органам, що проводять виплату (підприємствам зв'язку, банкам).

До інших видів допомог також слід віднести допомоги осо­бам, яким виповнилося 100 і більше років, та допомоги біженцям.

Допомоги особам, яким виповнилося 100 і більше років, виплачуються, коли місячний розмір їхньої пенсії (з ураху­ванням усіх доплат до неї) не досягає визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездат­ність. Така допомога надається з 1 жовтня 2002 р. у розмірі, який визначається як різниця між зазначеним прожитковим мінімумом та розміром пенсії (з урахуванням усіх доплат до неї)¹.

Призначення допомоги здійснюють органи, які признача­ють пенсії. Виплата допомоги проводиться за рахунок кош­тів Державного бюджету.

У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що признача­ють пенсії, провадять перерахунок допомоги з дня встанов­лення нового розміру прожиткового мінімуму.

Грошова допомога біженцям складається з одноразової грошової допомоги для придбання товарів першої потреби та одноразової грошової допомоги на відшкодування вартості переїзду до регіонального пункту тимчасового розміщення біженців, регіону тимчасового розселення біженців або до іншого місця, обраного біженцями для проживання².

Розмір одноразової грошової допомоги для придбання то­варів першої потреби становить: один неоподатковуваний мінімум доходів громадян на кожну особу, яка досягла 16 ро­ків; 60 % одного неоподатковуваного мінімуму доходів гро­мадян на кожну дитину віком до 16 років.

Одноразова грошова допомога для придбання товарів пер­шої потреби виплачується двома частинами: 50 % — протягом 5 днів після прийняття рішення про надання зазначеної грошової допомоги, решта — протягом 10 днів після прибут­тя біженця до регіонального пункту тимчасового розміщен­ня біженців, регіону тимчасового розселення біженців або до іншого місця, обраного біженцем для проживання і реєстра­ції в органі внутрішніх справ.

Розмір одноразової грошової допомоги на відшкодування вартості переїзду визначається відповідно до фактичної вартості проїзду до місця тимчасового проживання, але не більше вар­тості проїзду залізничним транспортом у плацкартному вагоні.

Для розгляду питання про надання грошової допомоги бі­женці можуть звернутися із заявами до органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем їх тимчасового проживання.

Якщо біженці мають засоби до існування в Україні, їм мо­же бути відмовлено в наданні грошової допомоги.

Рішення про надання біженцю грошової допомоги або від­мову в наданні такої допомоги приймається органом мігра­ційної служби протягом трьох днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Державною допомогою є також разова грошова допомога ветеранам війни. Вона передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зок­рема, учасникам бойових дій виплачується допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, інвалідам війни І групи — у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, II групи — вось­ми мінімальних пенсій за віком, III групи — семи мінімаль­них пенсій за віком, учасникам війни, нагородженим медаля­ми і орденами колишнього СРСР за самовіддану працю і бездо­ганну службу у тилу в роки Великої Вітчизняної війни, — у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учас­никам війни — у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Вказана допомога виплачується щорічно до 5 травня. Розмір її встановлюється щорічно законом про Державний бюджет на поточний рік. Допомога виплачується органами праці і соціального захисту за місцем одержання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, — за місцем проживання.

Особливим видом державних допомог в Україні є стипен­дії Президента України дітям журналістів.

Право на стипендію мають діти до 18 років, а також діти-інваліди до 23 років. У разі, коли діти навчаються за денною фор­мою у навчальних закладах, стипендії виплачуються до закін­чення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Рішення про призначення стипендій приймається Дер­жавним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України спільно з Національною спілкою журналістів України. Для прийняття рішення регіональні організації Національної спілки журналістів України пода­ють необхідні документи, які передбачені порядком призна­чення стипендій Президента України дітям журналістів, які загинули або стали інвалідами у зв'язку з виконанням служ­бових обов'язків, який затверджено Указом Президента Ук­раїни від ЗО квітня 2002 р. № 428/2002.

Стипендія призначається на один рік і виплачується щомісяця у розмірі мінімальної заробітної плати.

Після закінчення зазначеного строку стипендіат має пра­во на повторне звернення щодо призначення стипендії.

Стипендії виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України незалежно від одержуваних стипендії у на­вчальному закладі, грошового утримання або пенсії.

Державною допомогою вважається і щомісячна державна допомога дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом іму­нодефіциту людини або хворим на СНІД. Згідно із Законом України «Про запобігання захворюванню на синдром набуто­го імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» право на щомісячну державну допомогу мають діти віком до 16 років, інфіковані вірусом імунодефіциту людини або хворі на СНІД, яким встановлено діагноз ВІЛ-інфекція або СНІД. Ця допомога виплачується за рахунок коштів Держав­ного бюджету України для Міністерства охорони здоров'я. Підставою для виплати щомісячної державної допомоги дітям віком до 16 років, інфікованим вірусом імунодефіциту людини або хворим на СНІД, є списки інфікованих і хворих дітей, які готуються Міністерством охорони здоров'я щодо кожної адміністративно-територіальної одиниці на підставі відповідної інформації Українського центру профілактики СНІДу і не пізніше 10 січня кожного року подаються за підписом заступника Міністра і начальника Головного управління економіки Міністерства охорони здоров'я голов­ним лікарям, керівникам закладів, які визначені відпові­дальними за виплату допомоги.

Ця допомога виплачується у розмірі двох неоподатковува­них мінімумів доходів громадян.

Нарешті, ще одним видом державних допомог можна вва­жати безкоштовне забезпечення продуктами дитячого хар­чування дітей перших двох років життя із малозабезпечених сімей. Вона виплачується у натуральному вигляді. Право на таку допомогу мають сім'ї з дітьми, які згідно із законодав­ством визнаються малозабезпеченими. Вони забезпечуються безкоштовним дитячим харчуванням згідно з нормами, вста­новленими органами охорони здоров'я. Видача безкоштовно­го харчування проводиться через молочні кухні та роздат-кові пункти лікарень, поліклінік або через спеціалізовані магазини та відділи «Дитяче харчування» чи продовольчі магазини.

Для призначення державних соціальних допомог грома­дянину або уповноваженому представнику сім'ї необхідно звернутися до відповідного районного чи міського органу соціального захисту за місцем постійного проживання, якщо інше не передбачено спеціальним законодавством. При цьо­му подаються документи, які підтверджують його особу, а також документи, що засвідчують право громадянина на отримання відповідної державної допомоги.

З метою спрощення процедури призначення державних соціальних допомог наказом Міністерства праці та соціаль­ної політики України від 22 липня 2003 р. затверджено фор­му заяви про призначення всіх видів соціальних допомог.

Орган, який призначає допомоги, зобов'язаний у визначе­ний законом строк розглянути подані документи і прийняти рішення про надання або відмову у наданні державної со­ціальної допомоги. Рішення про відмову у наданні допомоги

повинно бути мотивованим. У необхідних випадках орган, який призначає допомогу, може за погодженням з отримува­чем допомоги провести обстеження його доходів та побуто­вих умов.

Повідомлення про призначення державної соціальної до­помоги або відмова у її призначенні надається заявникові у письмовій формі разом з поясненням порядку її оскарження.