Методичні рекомендації

У першому питанні окреслюються межі терміна публічна промова, даються види та ознаки публічного мовлення, поняття про поєднання емоційного та логічного компонентів промови, етапи підготовки промови, особливості підходів до вибору теми виступу, складання плану, збирання матеріалу та ін. Окрему увагу варто приділити культурі виголошення та сприймання публічного виступу, умінню ставити запитання, слухати.

Друге питання присвячене актуальній темі в галузі публічного мовлення – аудиторія та формування портрету аудиторії. На цьому етапі варто наголосити на підходах, що застосовуються при вивченні потенційної аудиторії промовцем (урахування соціально-демографічних, соціально-психологічних, індивідуально-психологічних та ін. ознак аудиторії), та методи роботи з різними типами аудиторій.

Під час опрацювання третього питання слід врахувати такі моменти:

Ø вибір теми як початок підготовки до промови (орієнтація на власну ерудицію, коло своїх інтересів, врахування фактора адресата, зв’язок вибору теми із усвідомленням мети промови);

Ø складання плану (простий план, складний план, цитатний план);

Ø збирання матеріалу;

Ø запис промови (конспект, розширений план, тези);

Ø розмітка тексту знаками партетури (рядкові, надрядкові, підрядкові);

Ø тренування.

Опрацьовуючи четверте питання слід звернути увагу на логічні правила організації промови[1],а саме:

1) При виголошенні промови необхідно бути послідовним. Не слід переходити до наступного пункту виступу, поки не завершите виклад попереднього. Багаторазове повернення до недоказаного створює різко негативне враження.

2) Починати виступ треба з найважливіших положень, залишаючи на завершення другорядне та менш важливе.

3) Не слід витрачати час на те, що не є необхідним, без чого у виступі можна обійтись.

4) Не повторюйтесь. Якщо виникає потреба повторитись, вкажіть на це спеціально. Покажіть, що повтор зроблено навмисно.

5) Не уникайте обговорюваного питання; не переключайтесь на сторонні, менш важливі для суті справи проблеми, факти, свідчення, приклади та ін.

6) На завершення виступу узагальніть сказане та зробіть висновки.

Вправи

Завдання 1. Визначте поняття: омоніми, синоніми, антоніми, пароніми, терміни, професіоналізми, діалектизми, штампи.

Завдання 2. Наведіть українські відповідники до іншомовних слів: альтруїст, барометр, діалог, реєстр, суїцид, аплодисменти, п’єдестал, менеджер, превалювати, імітувати, креативний, ексклюзивний, пролонгувати, репродукувати, симптом, прерогатива, інвектива, арбітр, адекватний, констатувати, локальний.

Завдання 3. Поясніть як ви розумієте вислів: “Бесіда – мистецтво, в якому суперником людини виступає все людство” (Емерсон).

Питання для самоконтролю:

1. Що таке публічна промова?

2. Як підготувати виступ

3. Які Ви знаєте етапи підготовки до виступу?

4. Які риси повинні бути притаманні промовцеві?

5. На що потрібно звертати увагу під час підготовки перших виступів?

6. Які існують вимоги до побудови промови?

7. Які особистості в історії людства привертають Вашу увагу як видатні оратори?

8. Які ви знаєте способи подолання хвилювання?

9. Які ви знаєте риторичні фігури?

10. Чи згодні Ви з думкою, що промова повинна мати якості співбесіди?

11. Порівняйте особливості промови та бесіди. Вкажіть спільне та відмінності.

12. Як ви розумієте поняття “портрет аудиторії”?

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати теоретичний матеріал до теми.

2. Проаналізуйте промови своїх товаришів за схемою: а) чи розкрита тема виступу? б) чи досягнута мета? в) чи вклався в відведений час? г) чи зміг зацікавити аудиторію? г) чи впевнено тримав себе перед аудиторією? д) які мовні та позамовні засоби використав?

3. Підготуйте виступ на 3-5 хвилин на одну із вказаних тем: Чому я обрав професію правоохоронця; Моя улюблена книга (фільм, вистава); Сім’я чи кар’єра; Культура мовлення як духовне обличчя людини; Жінка-правоохоронець: за і проти; Чи потрібна Україні двомовність?

Література до теми: [1, 4, 6, 13].