Стаття 11

1. Допомога, зазначена в статті 10, коли настає охоплюваний випадок, забезпечується принаймні:

a) особі, що підлягає забезпеченню, котра до настання охоплюваного випадку набула згідно з установленими правилами стаж, який може бути 15-річним стажем сплати внесків або роботи за наймом, або 10-річним стажем проживання в країні;

b) коли у принципі забезпеченням охоплено все самодіяльне населення — особі, що підлягає забезпеченню, яка до настання охоплюваного випадку набула згідно з установленими правилами трирічний стаж сплати внесків і за яку в період її працездатного віку було внесено встановлену річну або середньорічну кількість внесків.

2. Коли виплата допомоги по інвалідності обумовлюється мінімальним стажем сплати внесків, роботи за наймом або проживання, скорочена допомога забезпечується принаймні:

a) особі, що підлягає забезпеченню, яка до настання охоплюваного випадку набула згідно з установленими правилами п’ятирічний стаж сплати внесків, роботи за наймом або проживання; b) коли в принципі забезпеченням охоплене все самодіяльне населення — особі, що підлягає забезпеченню, яка до настання охоплюваного випадку набула згідно з встановленими правилами трирічний стаж сплати внесків і за яку в період її працездатного віку було внесено половину середньорічної або річної кількості внесків, встановленої згідно з пунктом b) параграфа 1 цієї статті.

3. Положення параграфа 1 цієї статті вважаються виконаними, якщо допомога, обчислювана згідно з положеннями розділу V, але на 10 відсотків меншого розміру, ніж зазначено в додатку до цього розділу для відповідного типового одержувача, видається, принаймні, тим особам, що підлягають забезпеченню, які набули згідно з установленими правилами п’ятирічний стаж сплати внесків, роботи за наймом або проживання в країні.

4. Відсотки, зазначені в додатку до розділу V, можуть бути пропорційно скорочені у тому разі, коли стаж сплати внесків, роботи за наймом або проживання, який потрібен для отримання відповідної скороченому відсоткові допомоги, перевищує 5 років, але менший ніж 15 років сплати внесків чи роботи за наймом, або 10 років проживання; зменшена пенсія виплачується згідно з параграфом 2 цієї статті.

5. Положення параграфів 1 і 2 цієї статті вважаються виконаними, якщо допомога, обчислювана згідно з положеннями розділу V, надається, принаймні, тим особам, що підлягають забезпеченню, котрі набули згідно з установленими правилами стаж сплати внесків або роботи за наймом, який не перевищує п’яти років у встановленому мінімальному віці і який може бути збільшено із зростанням віку, але не може перевищити встановлену максимальну кількість років.