2015-09-06
347
Допомога, зазначена у статтях 10 і 11, надається протягом усієї тривалості охоплюваного випадку або доти, доки дана особа не набуде права на отримання пенсії по старості.
Стаття 13
1. Кожний член Організації, для якого розділ II цієї Конвенції є чинним, за встановлених умов:
a) створює служби відновлення працездатності, метою яких є підготовка інвалідів до поновлення їхньої попередньої діяльності в усіх випадках, коли це можливо, або, якщо це неможливо, до іншої, найбільш підхожої оплачуваної праці, з урахуванням їхніх можливостей та здібностей;
b) вживає заходів для того, щоб сприяти влаштуванню інвалідів на підхожу роботу.
2. Коли є чинною заява, зроблена на підставі статті 4, член Організації може допускати вилучення з положень параграфа 1 цієї статті.
Розділ III. Допомога по старості
Стаття 14
Кожний член Організації, стосовно якого цей розділ Конвенції є чинним, забезпечує особам, що підлягають забезпеченню, допомогу по старості згідно з нижченаведеними статтями цього розділу.
Стаття 15
1. Охоплюваним випадком є досягнення встановленого віку.
2. Встановлений вік не перевищує 65 років. Проте компетентний орган влади може встановити більш високу вікову межу з належним урахуванням демографічних, економічних та соціальних критеріїв, підтверджуваних статистикою.
3. Якщо встановлений вік дорівнює 65 рокам або старіший, вік знижується за певних умов відносно осіб, котрі були зайняті на таких роботах, які для потреб надання допомоги по старості національне законодавство розглядає як важкі або шкідливі.
Стаття 16
1. Забезпеченню підлягають такі особи:
a) або всі, хто працює за наймом, серед них учні;
b) або визначені категорії самодіяльного населення, які становлять не менше ніж 75 відсотків усього самодіяльного населення;
c) або всі жителі чи ті жителі, кошти яких за час охоплюваного випадку не перевищують меж, встановлених згідно з положеннями статті 28.
2. Коли є чинною заява, зроблена на підставі статті 4, забезпеченню підлягають такі особи:
a) або визначені категорії громадян, що працюють за наймом, які становлять не менше ніж 25 відсотків усіх, хто працює за наймом;
b) або визначені категорії громадян, що працюють за наймом на промислових підприємствах, які становлять не менше ніж 50 відсотків усіх, хто працює за наймом на промислових підприємствах.
