Способи творення термінів

Є чотири основні способи творення нових термінів:

1) вторинна номінація, тобто використання старої, існуючої у мові назви для позначення нового наукового поняття;

2) використання іншомовних слів для найменування нових понять;

3) словотвірний, тобто використання існуючих у мові словотворчих моделей для творення нових назв;

4) синтаксичний, тобто використання словосполучень для найменування наукових понять.

Вторинна номінація

Майже у кожній терміносистемі існують спеціальні назви, які за своєю генетичною природою – загальновживані слова, тому що на початковому етапі свого розвитку та чи інша наука відштовхується від понять побутового мислення. Отже, вторинна номінація – це використання наявного у мові слова для називання наукового поняття. Наприклад, слово пояс з первісним значенням «частина одягу» пізніше почаливживати у складі географічних термінів кліматичний пояс, часовий пояс.

Матеріали лексикографічних досліджень показують, що в ролі термінів використовують назви:

а) тварин (баран, бик, бджола, журавель, їжак, кінь тощо );

б) рослин та їх частин (береза, гілка, груша, дерево, плід, стебло, яблуко, ячмінь);

в) окремих органів (вим’я, вухо, голова, жало, коліно, крило, ніс, плече, хвіст);

г) природних явищ (вітер, вода, дощ, зоря, іній, іскра, хвиля);

д) форм ландшафту, конкретного середовища (берег, гирло, земля, ліс, море, озеро, печера, устя);

е) продуктів харчування (зерно, каша, масло, молоко);

ж) одягу, взуття, їх елементів (мантія, підошва, пояс, рукав, сорочка, шапка);

з) предметів побуту (батіг, гніздо, голка, ківш, корито, ланцюг, чаша тощо ).