Метелик

Біла цятка, синя цятка –

Поцятковані крильцятка.

Ворухнулись, замигтіли,

Замигтіли, полетіли.

Що це, хто це той метелик?

Чи листочок, чи метелик?

Понад квітами літа,

В луг зелений заверта.

А в квітучим зелен – лузі

Всюди друзі, друзі, друзі:

Коник – друг, мурашка – друг.

Словом друзів повен луг.

І метелик поміж ними

Сяє крильцями своїми.

Усіма чотирма

Всіх у лузі обійма.

Б.Стельмах

Народження метелика

Гусінь – справжня ненажера.

Нищить листя на деревах

І капусту па городі,

Всім рослинам дуже шкодить.

Як наїлась – заховалась,

В довгу нитку замоталась.

Вийшов кокон, наче хатка.

Можна в ньому зимувати.

Гусінь довго – довго спала,

Аж весна на дворі стала.

Поки спала, щось змінилось –

В неї крильця появились.

Тісно з крильцями у хатці,

Треба швидко вибиратись.

І з’явивсь на білий світ

Незвичайний диво – цвіт:

Не на ніжці виростає,

А над квітами літає,

Гусінь, де взяла ти крила?

Я би теж такі хотіла

В. Паронова