2015-10-16
491
Сучасний активний розвиток суспільства все більше вимагає забезпечення соціально-економічної безпеки на всіх рівнях управління. Ефективне управління повинно базуватись на засадах обґрунтованих та соціально-економічно виважених рішень. Це можливе лише за умов комплексної оцінки як соціально-економічної безпеки держави в цілому, так і всіх її складових.
Система показників для оцінки соціально-економічної безпеки держави повинна базуватись на двох основних принципах, а саме:
- комплексність і системність оцінки, що дозволяє врахувати всі найважливіші аспекти соціально-економічної безпеки;
- об’єктивність, яка забезпечується використанням реальних даних та відповідає сучасному соціально-економічному розвитку держави.
Міністерством економіки України 02.03.2007 була затверджена Методика розрахунку рівня економічної безпеки України. Ця методика розроблена з метою визначення рівня економічної безпеки України як головної складової національної безпеки держави і визначає перелік основних індикаторів стану економічної безпеки України, їхні оптимальні, порогові та граничні значення, а також методи обрахування інтегрального індексу економічної безпеки. Для визначення інтегрального індексу економічної безпеки враховуються показники складових макроекономічної, фінансової, зовнішньоекономічної, інвестиційної, науково-технологічної, енергетичної, соціальної, демографічної, продовольчої та виробничої безпеки [Методика розрахунку рівня економічної безпеки України.[Электронный ресурс].-Электрон.текстовые данные (2396 байт),1999.-Режим доступа: http:// www.me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?=97980.]
У табл. 7.1 вибірково представлені окремі показники за цими складовими.
Таблиця 7.1
Показники визначення соціально-економічної безпеки країни
| № з/п | Індикатор, одиниця виміру | Порогове значення | |
| Макроекономічні показники: | |||
| Перевищення темпів зростання запозичень над темпами зростання ВВП | |||
| Рівень дефлятору ВВП | |||
| Коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення між обсягами експорту та імпорту), разів | не менше 1 | ||
| Відношення обсягу експорту до ВВП, % | не більше 50 | ||
| Відношення обсягу імпорту до ВВП, % | не більше 50 | ||
| Фінансові показники | |||
| Рівень інфляції (до грудня попереднього року), % | не більше 107 | ||
| Рівень середньої процентної ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції, % | не більше 5 | ||
| Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду, % | не більше 6 | ||
| Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, % | не більше 55 | ||
| Показник "щільності страхування" (страхові премії на одну особу), дол. США | не менше 140 | ||
| Частка покриття державними цінними паперами внутрішнього державного боргу, % | не більше 30 | ||
| Рівень рентабельності вітчизняних підприємств | |||
| Відношення обсягу капітальних інвестицій до вартості основних фондів, % | не менше 6 | ||
| Науково-технічні показники | |||
| Питома вага видатків державного бюджету на науку у ВВП, % | не менше 1,7-2 | ||
| Частка підприємств, що впроваджують інновації, в загальній кількості промислових підприємств, % | не менше 50 | ||
| Коефіцієнт винахідницької активності (кількість отриманих охоронних документів (патентів) на 1 млн. чол.) | не менше 400 | ||
| Продовольчі показники | |||
| Добова калорійність харчування людини, тис. ккал | не менше 2,5 | ||
| Споживання м'яса та м'ясопродуктів (за рік/особа), кг | не менше 83 | ||
| Споживання молока та молочних продуктів (за рік/особа), кг | не менше 380 | ||
| Споживання яєць (за рік/особа), шт. | не менше 290 | ||
| Споживання риби та рибопродуктів (за рік/особа), кг | не менше 20 | ||
| Споживання цукру (за рік/особа), кг | не менше 38 | ||
| Споживання олії та інших рослинних жирів (за рік/особа), кг | не менше 13 | ||
| Споживання картоплі (за рік/особа), кг | не менше 124 | ||
| Споживання овочів та баштанних (за рік/особа), кг | не менше 161 | ||
| Споживання фруктів, ягід, горіхів та винограду (без переробки на вино) (за рік/особа), кг | не менше 90 | ||
| Споживання хлібу та хлібопродуктів (за рік/особа), кг | не менше 101 | ||
| Виробництво АПК на одну особу за рік, тонн | не менше 0,8 | ||
| Енергетичні показники | |||
| Відношення інвестицій у підприємства паливно-енергетичного комплексу до ВВП, % | 3-4 | ||
| Частка імпорту палива в загальному його обсязі, % | не більше 30 | ||
| Енергоємність ВВП, кг умовного палива/грн. | 0,2-0,5 | ||
| Соціальні показники | |||
| Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів | не менше 3 | ||
| Відношення мінімального розміру пенсії до прожиткового мінімуму, разів | 1,5-2 | ||
| Відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін, разів | не менше 1 | ||
| Відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10 % найменш забезпеченого, разів | не більше 8 | ||
| Рівень безробіття по законодавству України | не більше 25-30 | ||
| Загальний коефіцієнт шлюбності | |||
| Забезпеченість населення лікарняними закладів або лікарями | |||
| Індекс захворюваності населення | |||
| Забезпеченість населення закладами освіти | |||
| Забезпеченість населення закладами культури | |||
| Демографічні показники | |||
| Коефіцієнт міграції населення (відношення постійного населення до наявного) | |||
| Коефіцієнт природного приросту (на 1 тис.), осіб | не менше 2,8 | ||
| Сумарний коефіцієнт народжуваності населення, (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя), осіб | не менше 2,2 | ||
В основі методології визначення рівня соціально-економічної безпеки повинен лежати індексний метод.
Алгоритм методики розрахунку інтегрального показника оцінки соціально-економічної безпеки держави містить п’ятьетапів (рис. 7.1):
1 етап. На першому етапі здійснюється розрахунок показників за видами соціально-економічної безпеки. На цьому етапі аналізується динаміка кожного показника за всіма складовими безпеки.
2 етап. Визначаються індекси стандартизації для кожного показника відповідно до нормативного його значення за формулою:
(7.1)
де Іі — Індекс стандартизації і - показника, і = 
;
п — кількість показників;
Пфі — фактичний рівень і - показника;
Пні — нормативний рівень і -показника.
При цьому за нормативне значення можна обрати або значення попереднього року, або краще з ряду динаміки даного показника.
Рис. 7.1 Етапи проведення комплексної оцінки соціально-економічної безпеки держави
3 етап. Кожному показнику у групі присвоюється ваговий коефіцієнт (rі) від 0 до 1. при цьому загальна сума вагових коефіцієнтів за показниками по кожній складовій повинна дорівнювати одиниці.
4 етап. Визначаються система інтегральних показників по кожному виду соціально-економічної безпеки окремо за формулою:
(7.2)
На цьому етапі доцільно проводити порівняльну оцінку та зробити висновки щодо рівня соціально-економічної забезпеченості кожної складової.
5 етап. Визначається загальний інтегральний показник ефективностіфункціонування системи соціально-економічної безпеки країни як середнього арифметичного інтегральних показників, оскільки вони є рівноважливими.
(7.3)
де m - число груп показників.
Даний загальний інтегральний показник одночасно виступає як орієнтир та підсумкова характеристика функціонування системи соціально-економічної безпеки країни за рік і повинен слугувати основою для прийняття виважених та обґрунтованих рішень щодо її удосконалення.
