Закономірності поширення типів і форм рельєфу

(урок № 16 – вивчення нового)

¤ Як обертання Землі в Космосі впливає на формування рельєфу?

─ Як відомо, на початку кожного геотектонічного циклу відбувається розширення Землі, яке супроводжується інтенсивним розходженням і опусканням блоків земної кори в межах рухливих поясів. У межах же давніх платформ відбувається незначне опускання їх окраїн (як правило, окраїни платформ стають мілководним шельфом океанів і морів).

Всередині кожного геотектонічного циклу спостерігається стиснення Землі. Його основні наслідки – інтенсивне стиснення і горотворення в межах рухливих поясів і незначне підняття – у межах платформ (на їх окраїнах утворюються плити платформ, складені горизонтальними пластами гірських порід).

¤ Що вивчає наука геоморфологія?

─ Геоморфологія – наука про рельєф. З поняттям «геоморфологічна будова» учні знайомляться зі словника понять на с. 217: Геоморфологічна будова – поєднання в межах певної території форм рельєфу різного розміру і походження.

Ü Поясніть зв’язок між проявом внутрішніх і зовнішніх процесів утворення великих форм рельєфу (за рис. 13.1). Які процеси зумовлюють формування рівнин і гір?

─ Великі форми рельєфу сформувалися впродовж неотектонічного етапу під впливом двох груп процесів: внутрішніх, ендогенних (підняття або опускання) і зовнішніх, екзогенних (денудація або акумуляція гірських порід). На ділянках неотектонічного підняття упродовж останніх 25 млн. років утворювалися гори і височини, а на ділянках опускань, які змінювалися слабкими підняттями – низовини.

У межах платформ Євразійської літосферної плити неотектонічні рухи були слабо інтенсивні (+400... – 100 м), тому тут утворились різні типи рівнин. На ділянках, які піднімалися досить активно (+200...+400 м), утворилися денудаційні височини (найбільш підняті частини Донецької, Придніпровської, Подільської). На ділянках неотектонічного опускання відбувалася акумуляція пухких гірських порід і сформувалися акумулятивні низовини (знижені частини Причорноморської, Придніпровської, Поліської, Закарпатської). На інших територіях процеси денудації та акумуляції поєднувалися.

Ü Які форми рельєфу відповідають прогинам і западинам?

─ Прогинам у межах складчастих систем Середземноморського рухливого поясу відповідають: Закарпатська низовина (Закарпатській западині); Передкарпатська височина (Перед карпатському прогину); Північнокримська низовина (прогинам у межах Скіфської молодої плити); улоговина Азовського моря (прогинам у межах Скіфської молодої плити та Індоло-Кубанському прогинові).

Неотектонічний етап триває і понині. Продовжуються вертикальні й горизонтальні рухи земної кори. У межах рівнин переважають підняття (+2...5 мм за рік), і лише подекуди – опускання. У Карпатах підняття становлять +2...4 мм на рік, у Кримських горах +1..3 мм за рік (на Південному березі Криму –1...2 мм). Неотектонічні рухи по зонах розломів у межах рухливого поясу зумовлюють землетруси.

Інформація про невеликі форми рельєфу і їх типи (морфоскульптури), в основному, згрупована у вигляді таблиці. Користуючись цією таблицею, подальшим текстом та ілюстраціями, а також геоморфологічною картою навчального атласу учні визначають райони найбільшого поширення кожного типу рельєфу.

Типи рельєфу	Рельєфоутворюючі процеси і фактори (відповідні форми рельєфу)	Райони найбільшого поширення
Ерозійно- аккумулятивний	а) Площина ерозія і акумуляція (змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів); б) Лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водотоків ( ерозійні борозни, лощини, яри, балки); в) Ерозія й акумуляція постійних водотоків (корінні схили, заплави, тераси річкових долин)	Ерозія переважає в межах найбільш піднятих форм рельєфу (схилів гір, височин), складених пухкими гірськими породами – на відрогах Середньоросійської, Придніпровської, Подільської височин тощо. Акумуляція переважає в межах низовин (Закарпатської, власне Придніпровської, Причорноморської)
Денудаційний	Неотектонічні підняття, міцні гірські породи (горби -“останці ”)	Донецький, Словечансько-Овруцький, Гологоро-Кременецький кряжі, Приазовська височина
Льодовиковий (змінений ерозією)	Денудація (гляціодислокації, гляціовідторженці, льодовикові кари) й акумуляція (горби напірної морени) Дніпровського та Окського льодовиків	Райони поширення льодовиків (наприклад, Волинське моренне пасмо); у Карпатських горах – льодовикові кари
Водно- льодовиковий	Ерозія і акумуляція талих льодовикових вод: піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини	Низовини, куди стікали потоки талих льодовикових вод (Поліська низовина, рівнина Малого Полісся)
Гравітаційний	Круті схили (зсуви, ”шишаки”; обвально-осипні шлейфи на схилах гір)	У горах; на берегах морів і водосховищ, на крутосхилах річкових долин
Карстовий	Розчинні у воді тріщинуваті гірські породи: поверхневий карст (каррові поля, лійки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни)	Кримські гори, Причорноморська низовина (у вапняках); Середньоросійська височина, захід Поліської низовини (у крейді); Закарпатська низовина, західна частина Донбасу (у кам’яній солі); південь Подільської височини (у гіпсах)
Еоловий	Вітрова ерозія, сипучі гірські породи (дюни-кучугури, котловини видування)	У межах Поліської низовини, надзаплавних терасах і дельтах річок
Суфозійний	Просадки лесових порід на плоских вододілах (“ степові блюдця”, поди)	Придніпровська і Причорноморська низовини, Київське лесове плато
Береговий	Абразійна або акумулятивна дія хвиль і течій (коси, берегові бари, пляжі, тераси)	Узбережжя Чорного й Азовського морів
Вулканогенний	Давній вулканізм, різні види денудації	Зруйновані вулкани Вулканічного пасма, Південного берега Криму
Грязьовий вулканізм	Грязьові вулкани на сході Кримського півострова, дні Азовського моря
Техногенний	Спрямована діяльність людини (кар’єри, відвали, дамби, насипи, кургани, будівлі)	Найпоширеніший у промислових районах (Донбасі, Кривбасі, Придніпров’ї)

Ü   Які форми рельєфу річкової долини є ерозійними, а які — акумулятивними?

─ Ерозійні форми: круті корінні схили, схили терас, річища; акумулятивні форми: акумулятивні тераси, заплави.

Ü Чи можна запобігти негативному впливу ерозії?

─ Підходи до запобігання негативному впливові ерозії:

а) контурно-меліоративне землевлаштування (проектування контурів полів у відповідності до контурів елементів рельєфу; підбір для кожного контуру сівозмін; комплексу меліоративних заходів);

б) лісова меліорація; засипка та обвалування ярів;

в) щілювання, борознування, розорювання упоперек схилів тощо.

è 1. Які процеси зумовлюють утворення великих, а які — невеликих форм рельєфу?

─ Великі форми рельєфу утворюються під переважним впливом ендогенних процесів, а невеликі форми – головним чином під впливом екзогенних процесів.

è 4. Які гори в межах України належать до молодих; омолоджених; вулканічних?

─ До молодих гір належить більша частина Українських Карпат, складена осадовими гірськими породами, а також передгір’я Кримських гір; до омолоджених (відроджених) гір слід віднести Головне пасмо Кримських гір, Рахівське й Чивчинське пасма Карпат; до вулканічних гір – Вулканічне (Вигорлат-Гутинське) пасмо Українських Карпат, окремі вулканічні куполи в Закарпатті (Берегівський, Мукачівський тощо), згаслий вулкан Карадаг і гори-лаколіти Аюдаг, Кастель – у Криму.

«6. Доведіть, що акумуляція й денудація гірських порід є протилежно направленими, але взаємозв’язаними процесами, які зумовлюють утворення різних типів і форм рельєфу.

─ При відповіді на це запитання слід користуватися рис. 13.1 підручника. Денудація й акумуляція дійсно є взаємозв’язаними процесами, які відбуваються під дією одного й того ж агента. Так, один і той же водний потік зумовлює ерозію у верхніх частинах схилу, й акумуляцію гірських порід – у його нижніх частинах. Вітер одного напрямку й сили в одному місті зумовлює утворення улоговин видування, а по сусідству – дюни. Як правило, на піднятих ділянках переважає денудація, а на знижених ділянках – акумуляція.

«7. Поширення яких невеликих форм рельєфу завдає шкоди різним видам господарської діяльності? Розвитку яких із них сприяє діяльність людини? Чи можна запобігти негативному впливові цих геоморфологічних процесів?

─ Утворення деяких невеликих форм рельєфу зумовлене протіканням несприятливих (стихійних) геоморфологічних явищ, які завдають шкоди різним видам господарської діяльності. Деякі з цих явищ зумовлює або інтенсифікує діяльність людини. Так, площинний змив та ерозія тимчасових водотоків значно інтенсифіковані в умовах великої розораності території України (особливо на схилах, складених пухкими гірськими породами). Про заходи щодо запобігання ерозії, як несприятливого геоморфологічного процесу, йшлося вище.

Господарська діяльність людини інтенсифікує також процеси зсувоутворення (при дорожньому будівництві, створенні штучних водоймищ), дефляцію (вітрову ерозію) – при вирубуванні соснових лісів на перших надзаплавних терасах річок; суфозію − на плоских вододілах при їх розорюванні або при будівництві на лесових ґрунтах тощо.

Зумовлює утворенню техногенних форм рельєфу видобуток корисних копалин. При складуванні «пустих» гірських порід утворюються їх величезні відвали.

Тема 7. МІНЕРАЛЬНО­-СИРОВИННІ РЕСУРСИ

Візьміть до уваги! Ознайомлюючись зі змістом § 14—16 підручника та картою корисних копалин навчального атласу, необхідно послідовно наносити їхні родовища на контурну карту. Під час уроків розглядайте зразки відповідних корисних копалин зі шкільної колекції.

§ 14. РІЗНОМАНІТНІСТЬ МІНЕРАЛЬНО-­СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ.
ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ (урок № 17 – вивчення нового)

¤ Чому існує дуже багато різних видів мінералів і гірських порід?

─ Вчителю варто нагадати, що мінерали – це природні тіла, речовина яких відносно однорідна за складом i властивостями. Існують кілька тисяч мінералів. Кожен із мінералів утворюється за певних умов – на різних глибинах, при різній температурі й тиску тощо.

Мінерали входять до складу гірських порід. Деякі гiрськi породи складаються iз одного мінералу (наприклад вапняк – із кальциту), інші – з кiлькох мiнералiв. Наприклад, гранiт – з кварцу, польового шпату, слюди.

Гiрськi породи поширені не лише в горах. Це всi природнi тiла, що складають земну кору. Гiрськими породами є твердий гранiт, рiдка нафта, природний горючий газ. Однак, переважають гiрськi породи у твердому агрегатному станi.

Гірських порід дуже багато, оскільки вони утворюються за різних умов. За умовами утворення гірські породи подiляють на три групи: магматичні, метаморфічні, осадові. Прикладами магматичних гірських порід є граніт і базальт; метаморфічних – мармур, кристалічний сланець; осадових – глина, вапняк.

¤ Чи випадково різні гірські породи поширюються на території України?

─ Різні гірські породи поширені закономірно — залежно від історії геологічного розвитку певної території (зміни характеру тектонічних рухів та палеогеографічних умов — дивіться геохронологічну таблицю на рис. 60-61).

Для допитливих!» В геологічній історії території України були епохи, сприятливі для формування родовищ корисних копалин певного типу. У протерозойську еру — для залізних метаморфізованих руд та родовищ графіту. У девоновий і пермський періоди — товщ солей, що відкладались в теплих лагунах пересихаючих морів. Відклади кам’яновугільного періоду надзвичайно багаті горючими корисними копалинами. До відкладів крейдового періоду приурочені родовища крейди і фосфоритів, палеогенового періоду — бурого вугілля, марганцевих руд; неогенового періоду — солей, сірки, осадових залізних руд.

Ü Територія України належить до тектонічних структур, різних за віком та умовами утворення. Як це вплинуло на забезпеченість різними групами корисних копалин?

─ Належність території України до різних тектонічних структур зумовлює значну різноманітність родовищ корисних копалин.

Як роздатковий матеріал, учитель може використати узагальнюючу таблицю класифікації корисних копалин, яка подається далі, а при вивченні окремих груп корисних копалин – таблиці на с. 74-75 та карту на с. 55 підручника.

При вивченні закономірностей поширення паливних корисних копалин учні знайомляться зі змістом таблиці на с. 75 і одночасно знаходять розташування басейнів, областей і родовищ відповідної корисної копалини на карті атласу.

Ü Пригадайте, за яких палеогеографічних умов утворилося кам’яне вугілля ( див. с. 62підручника): «В Донецькому прогині в карбоновий період, під впливом коливних слабо інтенсивних тектонічних рухів, в умовах жаркого вологого клімату накопичилися понад 300 пластів кам’яного вугілля (в умовах заболоченого суходолу), які чергуються з пластами пісків і глин (що утворилися в морських умовах внаслідок тектонічного опускання). Причому піски утворювалися на мілководдях (до 10 м), а глини — у періоди інтенсивніших опускань, на більших глибинах».

Ü Ким були відкриті родовища кам’яного вугілля Донбасу? ( див. с. 40підручника — рудознавцем-самоучкою Г.Капустіним).

Ü Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин Східноєвропейської платформи? ( див. с. 56підручника: «Особливе місце у складі Східноєвропейської платформи займає Донецька складчаста область. Вона має з ДДЗ спільні риси історії геологічного розвитку (Донецький прогин колись був східним продовженням ДДЗ). Але в межах цього прогину осадові породи біля 300 млн. років тому були зім’яті у складки (внаслідок стиснення й підняття ділянки літосфери), місцями прорвані магмою».

Ü Як нафта могла потрапити на Керченському півострові на земну поверхню? (Унаслідок виверження грязьових вулканів).

Ü Знайдіть на карті атласу назви родовищ, що освоюються з морських платформ.

─ У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області відкрито 40 родовищ вуглеводнів, із них 10 − в акваторіях морів. Їх передбачені запаси складають біля 1 трлн. м³ газу. Нині освоюються газові родовища з морських платформ Штормове і Голіцинське на шельфі Чорного моря та два родовища північніше півострова Казантип у південній частині дна Азовського моря. Підприємство “Чорноморнафтогаз” на українському шельфі Чорного моря на південь від острова Зміїний розвідало великі поклади з промисловими запасами, які за попередніми оцінками складають 10 млн. т нафти та 10 млрд. куб. м. газу.

è 3. Гірські породи якого походження (осадові, магматичні, метаморфічні) використовують як паливні корисні копалини?

─ Більшість паливних корисних копалин є гірськими породами осадового походження, які утворилися переважно в межах тектонічних западин і прогинів різного віку і походження. Виняток становить антрацит – метаморфізоване кам’яне вугілля. Серед геологів є група вчених, які доводять неорганічне (не осадове) походження родовищ нафти і природного газу.

«4. Складіть план характеристики паливних корисних копалин. Охарактеризуйте за ним паливні корисні копалини кожного виду.

─ Орієнтовний план:

а) вид корисної копалини;

б) назви басейнів, областей, найбільших родовищ;

в) приналежність до тектонічних структур;

г) палеогеографічні умови утворення;

д) умови залягання й особливості видобутку.

«5. Порівняйте між собою: а) три вугільних басейни (Донецький, Львівсько-Волинський, Дніпровський – за наведеним вище планом); б) три нафтогазоносні області (Дніпровсько-Донецьку, Карпатську, Причорноморську – за наведеним вище планом).

7. За рекомендованою вчителем літературою детальніше охарактеризуйте умови залягання й особливості освоєння одного із видів паливних корисних копалин.

1. Байсарович М.М. Геологія та корисні копалини України. - К.: Наукова думка, 2001.

2. Геология и полезние ископаемые. (Серия: Природа Украинской ССР). - К. Наукова думка, 1986.

3. Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины /Ответственный редактор Е.Ф.Шнюков. – К.: Наукова думка, 1989.

4. Нафта і газ України. - Київ, 1997.

5. Нафта і газ Прикарпаття. Історичний нарис. - Краків-Київ, 2004.

§15 . РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

(урок № 18 – комбінований)

¤ Які ви знаєте метали? Як їх поділяють за властивостями? Пригадайте, на які групи поділяють рудні корисні копалини за використанням у різних галузях господарства.

Чорні й легуючі метали	Кольорові метали
Чорні метали	Легуючі метали	Основні	Тугоплавкі	Благородні	Рідкісні і розсіяні
Важкі	Легкі
Залізо і його сплави (сталь)	Марганець, ванадій, хром	Мідь, цинк, олово, свинець, нікель	алюміній, магній, титан	ванадій, молібден, вольфрам	золото, срібло, платина, платиноїди	германій, індій, талій, цирконій, талій, ніобій

¤ За таблицею на с. 60-61 підручника визначте, коли існували сприятливі умови для утворення родовищ рудних корисних копалин?

─ У докембрії були сприятливі умови для формування магматичних і метаморфічних залізних руд, корінних родовищ золота, нікелевих, кобальтових руд; у верхньому палеозої — поліметалевих і ртутних руд (у Донецькій складчастій області); у палеогеновому періоді — окисних марганцевих руд осадового чохла УкЩ; у неогеновому й антропогеновому періодах — осадових залізних руд і розсипів руд.

Ü 6. Руди яких металів розвідані переважно серед гірських порід кори вивітрювання та осадового чохла?

─ До кори вивітрювання та відкладів осадових гірських порід належать залізні, марганцеві, нікелеві, алюмінієві окисні руди та розсипи титанових руд осадового чохла УкЩ; осадові залізні руди Керченського басейну.

8. Схарактеризуйте родовища руд чорних, легуючих і кольорових металів. Відповідь подайте у вигляді таблиці. Розгляньте їх зразки зі шкільної колекції. Зразок:

Назва металу, його руд	Басейни, райони, родовища	Геологічна характеристика	Оцінка запасів
Залізо	метаморфічні бідні залізисті кварцити й багаті магнетитові залізні руди	Криворізький басейн, Кременчуцький і Білозерський райони	Приурочені до круто падаючих пластів протерозойських гірських порід кристалічного фундаменту УкЩ	Запаси великі, але їх значна частина поблизу земної поверхні вже вичерпана
Осадові залізні руди	Керченський басейн	Індоло-Кубанський прогин (горизонтальні пласти неогенових осадово-хемогенних відкладів)	із легуючими (V, Мn), та шкідливими (Аs, Р), домішками. Відкритий видобуток руд
Марганець	Осадові марганцеві руди (мінерали: манганіт, псиломелан, родохрозит тощо)	Нікопольський басейн (райони: Нікопольський, Великотокмацький, Інгулецький)	Осадовий покрив схилів УКЩ (горизонтальні пласти палеогенових осадових відкладів)	Пласт 2 м. Вміст 23%. Глибина15-120 м. Відкритий (кар’єрний) і підземний (шахтний) способи розробки

§ 16. НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ.

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО­-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ

(урок № 19 – комбінований)

¤ На які групи поділяють нерудні корисні копалини?

─ Нерудні корисні копалини за подальшим використанням у господарстві поділяють на групи: гірничо-хімічна й агрохімічна сировина, будівельна сировина, сировина для металургії тощо (дивіться також рис. 14.3, а також таблицю до уроку 17 цього посібника).

Звертаємо увагу на те, що пункти «Самоцвіти України» і «Мінеральні лікувальні й столові води» є навчальними оповіданнями (тільки для ознайомлення).

Практична робота №3