2015-10-16
2144
(урок № 15 – вивчення нового)
¤ Як ви розумієте поняття «геологічний час»?
Під геологічним часом розуміють час від виникнення земної кори. Для позначення часу й послідовності утворення гірських порід, що складають різні частини земної кори, прийняте геологічне літочислення – поділ історії її розвитку на певні відрізки часу – еони, ери, періоди тощо. Слід доповнити, що розрізняють абсолютне й відносне геологічне літочислення.
Геохронологічна таблиця на с. 60-61 підручника відображає не тільки геохронологічну шкалу й відлік абсолютного геологічного літочислення (тривалість еонів, ер і періодів), а й представляє райони поширення гірських порід відповідного віку по території України, що допомагає вивченню геологічної карти України. Тому учні одночасно знайомляться з легендою геологічної карти (за рис. 12.1) та четвертою колонкою таблиці на с. 60-61:
Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
| Ера | Період (початок, млн р. тому) | Геотектонічний цикл | Гірські породи та райони їх найбільшого поширення | ||
| Кайнозойська | Антропогеновий, 1,8 | Альпійський | Лесоподібні суглинки; на півночі — моренні валунні суглинки, алювіальні піски і супіски; торф | ||
| Неогеновий, 25 | Глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам’яні й калійні солі (Передкарпаття); вулканічні породи (Закарпаття); осадові залізні руди (Керченський півострів) | ||||
| Палеогеновий, 67 | Зім’яті в складки пісковики, конгломерати (в Карпатах); піски, глини, буре вугілля (осадовий чохол УКЩ); піски, пісковики, мергелі, глини (ДДЗ, Внутрішнє пасмо Криму) | ||||
| Мезозойська | Крейдовий, 137 | Мезозойський (кіммерійський) | У Карпатах (пісковики, глини, мергелі). Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики на півночі Волино-Подільської плити, Середньоросійській височині | ||
| Юрський, | Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті відклади) | ||||
| Тріасовий, 230 | В основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті відклади). В інших місцях — занурені під молодші гірські породи | ||||
| Палеозойська | Пермський, 285 | Герцинський | Піщано-глинисті відклади (Донецька складчаста область). У зануреному стані — на ДДЗ (кам’яна сіль) | ||
| Кам’яно-вугільний, | Найпоширеніші в Донбасі (перешаровуються пласти аргілітів, пісковиків, кам’яного вугілля — потужністю 12 км). Є також ртутні й поліметалічні руди. | ||||
| Девонський, 400 | На заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; в зануреному стані — у Львівському прогині і ДДЗ (нафта, газ, кам’яна сіль) | ||||
| Силурійський, 440 | Каледонський | Відслонюються в долинах річок Придністров’я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики | |||
| Ордовицький, 500 | Мало поширені (на півдні Волино-Подільської плити, осадового чохла західних схилів УкЩ) | ||||
| Кембрійський | Байка- льський | ||||
| Протеро-зойська | УкЩ: метаморфічні (залізисті кварцити, сланці, мармури); магматичні (граніти, сієніти, габро, лабрадорити тощо.) | ||||
| Архейська | УкЩ: метаморфічні (кварцити, кристалічні сланці, гнейси); магматичні (граніти, діорити, пегматити тощо.) | ||||
Учитель може послідовно задавати запитання такого змісту: «Коли почався і закінчився кам’яновугільний період?»; «Визначте за геологічною картою, де поширені гірські породи кам’яновугільного періоду?»; «Гірські породи якого складу утворилися впродовж кам’яновугільного періоду?».
|
|
|
|
|
|
З точки зору автора, важливим завданням першої частини уроку є доведення того, що різні осадові гірські породи утворюються за певних палеогеографічних умов (під впливом тектонічних рухів певного напрямку й інтенсивності, в різних кліматичних умовах тощо). Наука, яка вивчає природні умови нашої планети та її окремих частин у минулому, за певні відрізки геологічного часу, називається палеогеографією. Далі учні за текстом підручника можуть ознайомитися з палеогеографічними умовами утворення кам’яного вугілля в межах колишнього Донецького прогину. Ще краще, якщо учитель наведе приклади впливу палеогеографічних умов на формування геологічних відкладів у своєму рідному краї.
При вивченні пункту параграфа «Історія формування тектонічних структур» найважливішим завданням є пояснення причин розвитку земної кори. Для цього вчитель використовує модель на рис. 12.3, яка пояснює причини протікання геотектонічних циклів. Учням також рекомендують ознайомитися з навчальними оповіданнями на енциклопедичній сторінці (с. 66-67). Увагу слід зосередити на наслідках кожного геотектонічного циклу.
