Поняття, види і правила побудови статистичних групувань

Групування – це розподіл одиниць сукупності на окремі групи за істотними, суттєвими для них ознаками. Ознаки, за якими проводиться розподіл одиниць певної сукупності на групи, називаються групувальними ознаками.

Ознаки бувають кількісними і якісними; результативними і факторними; альтернативними і варіаційними.

На групування в статистичному аналізі покладаються певні функції, зокрема:

а) визначення структури і структурних зрушень;

б) типологія соціально-економічних явищ;

в) аналіз причинно-наслідкових взаємозв’язків між явищами.

Відповідно до цих функцій розрізняють структурні, типологічні і факторні групування.

Структурне групування дозволяє вивчити склад однорідної сукупності, а також проаналізувати структурні зрушення (наприклад, структура посівної площі фермерського або кооперативного господарства).

Типологічне групування дозволяє виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначити істотні відмінності між ними, а також ознаки, які є спільними для усіх груп (наприклад, класовий склад населення).

Факторні групування відображають причинно-наслідкові взаємозв’язки між факторними і результативними ознаками (наприклад, змінний виробіток робітника-верстатника залежно від стажу роботи).

Статистичне групування починається з добору групувальної ознаки і утворення груп.

Ознаки, які приймають різні кількісні значення, називаються кількісними, а ознаки, які приймають різні якісні значення, наприклад, професії, суспільні групи населення, називаються якісними (атрибутивними).

Тому розрізняють групування за кількісною ознакою і групування за якісною ознакою.

Групування проводяться за однією ознакою (просте групування) або за кількома ознаками (складне групування). Останнє може бути комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві або більше ознак, або багатомірним, якщо воно проводиться за кількома ознаками одночасно. Наприклад, групування населення за віком і сатттю буде комбінаційним, якщо в кожній віковій групі виділені підгрупи за статтю. А групування сімей за рівнем споживання продовольчих і непродовольчих товарів одночасно буде багатомірним.

Основу простого групування становить ряд розподілу, який складається із двох елементів: варіант і частот.

Варіанти – це конкретні значення групувальної ознаки; частоти – це числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Відносні частоти (% до підсумку) називаються частками; накопичену частоту (частку) називають кумулятивною.

Розподіл за ознаками може бути кількісним або якісним (атрибутивним).

Ряд розподілу одиниць сукупності за кількісною ознакою називається варіаційним рядом розподілу.

За способом побудови варіаційні ряди бувають дискретними і інтервальними.

Дискретні ряди – це такі ряди, де значення варіантів подані окремими числами.

Інтервальні ряди – це такі ряди, де значення варіантів подані у вигляді інтервалів.

Інтервал –це прміжок між значеннями двох кількісних ознак, в межах якого усі значення ознаки відносяться до однієї групи. Інтервал представляє собою проміжок між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в групі.

Інтервали бувають рівні і нерівні (зростаючі і спадаючі), відкриті і закриті.

Відкритий – це інтервал, у якого є тільки одна межа: верхня – у першому, нижня – у останньому.

Закритий – це інтервал, у якого є нижня і верхня межа.

Зустрічаються також групування, де може бути відкритий тільки верхній або нижній інтервал.

Процес групування статистичної сукупності з рівними інтервалами передбачає визначення кількості груп (рядів) і величини інтервалу, для чого використовуються такі формули:

, (3.1)