Групування – це розподіл одиниць сукупності на окремі групи за істотними, суттєвими для них ознаками. Ознаки, за якими проводиться розподіл одиниць певної сукупності на групи, називаються групувальними ознаками.
Ознаки бувають кількісними і якісними; результативними і факторними; альтернативними і варіаційними.
На групування в статистичному аналізі покладаються певні функції, зокрема:
а) визначення структури і структурних зрушень;
б) типологія соціально-економічних явищ;
в) аналіз причинно-наслідкових взаємозв’язків між явищами.
Відповідно до цих функцій розрізняють структурні, типологічні і факторні групування.
Структурне групування дозволяє вивчити склад однорідної сукупності, а також проаналізувати структурні зрушення (наприклад, структура посівної площі фермерського або кооперативного господарства).
Типологічне групування дозволяє виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначити істотні відмінності між ними, а також ознаки, які є спільними для усіх груп (наприклад, класовий склад населення).
|
|
Факторні групування відображають причинно-наслідкові взаємозв’язки між факторними і результативними ознаками (наприклад, змінний виробіток робітника-верстатника залежно від стажу роботи).
Статистичне групування починається з добору групувальної ознаки і утворення груп.
Ознаки, які приймають різні кількісні значення, називаються кількісними, а ознаки, які приймають різні якісні значення, наприклад, професії, суспільні групи населення, називаються якісними (атрибутивними).
Тому розрізняють групування за кількісною ознакою і групування за якісною ознакою.
Групування проводяться за однією ознакою (просте групування) або за кількома ознаками (складне групування). Останнє може бути комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві або більше ознак, або багатомірним, якщо воно проводиться за кількома ознаками одночасно. Наприклад, групування населення за віком і сатттю буде комбінаційним, якщо в кожній віковій групі виділені підгрупи за статтю. А групування сімей за рівнем споживання продовольчих і непродовольчих товарів одночасно буде багатомірним.
Основу простого групування становить ряд розподілу, який складається із двох елементів: варіант і частот.
Варіанти – це конкретні значення групувальної ознаки; частоти – це числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Відносні частоти (% до підсумку) називаються частками; накопичену частоту (частку) називають кумулятивною.
Розподіл за ознаками може бути кількісним або якісним (атрибутивним).
|
|
Ряд розподілу одиниць сукупності за кількісною ознакою називається варіаційним рядом розподілу.
За способом побудови варіаційні ряди бувають дискретними і інтервальними.
Дискретні ряди – це такі ряди, де значення варіантів подані окремими числами.
Інтервальні ряди – це такі ряди, де значення варіантів подані у вигляді інтервалів.
Інтервал –це прміжок між значеннями двох кількісних ознак, в межах якого усі значення ознаки відносяться до однієї групи. Інтервал представляє собою проміжок між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в групі.
Інтервали бувають рівні і нерівні (зростаючі і спадаючі), відкриті і закриті.
Відкритий – це інтервал, у якого є тільки одна межа: верхня – у першому, нижня – у останньому.
Закритий – це інтервал, у якого є нижня і верхня межа.
Зустрічаються також групування, де може бути відкритий тільки верхній або нижній інтервал.
Процес групування статистичної сукупності з рівними інтервалами передбачає визначення кількості груп (рядів) і величини інтервалу, для чого використовуються такі формули:
, (3.1)
, (3.2)
де і – величина інтервалу;
хmax, хmin – відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки в сукупності;
k – кількість груп;
n – кількість одиниць сукупності.