Теми рефератів

1. Роль самовиховання на шляху досягнення „акме”.

2. Критерії вихованості особистості.

3. Шляхи попередження явища „педагогічна занедбаність”.

4. Формування цінностей особистості як завдання виховання.

Основні поняття і терміни: виховання як соціокультурний процес, виховання як педагогічний процес (у широкому та вузькому розумінні), рушійні сили виховного процесу, мета виховання, принципи виховання, зміст виховання, методи виховання, засоби виховання, перевиховання, самовиховання, вихованість, самосвідомість, Я-концепція, самооцінка, самопізнання, самоаналіз, самоспостереження, вихованість, аутотренінґ, само-наказ.

Для цілісного бачення даної теми доцільно розглянути таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Сутність процесу виховання

Ознаки	Характеристика ознак
Значення виховання	Процес, що веде до певних змін у структурі особистості; управління і керівництво розвитком особистості в процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії
Мета	Формування гармонійно розвиненої та суспільно активної особистості з науковим світоглядом, з високим моральним потенціалом, духовно багатої та фізично досконалої, яка бажає і вміє працювати
Рушійні сили	Внутрішні та зовнішні суперечності
Категорії	Виховання, самовиховання, перевиховання
Зміст виховання	Інтелектуальне, моральне, естетичне, правове, фізичне
Методи виховання	Формування свідомості, формування досвіду поведінки, методи стимулювання і корекції поведінки
Принципи виховання	Гуманізм, орієнтація на успіх, народність, системність, активність, природовідповідність, культуровідповідність

Відповідаючи на перше запитання, слід охарактеризувати основні етапи формування цілей виховання в історії людства. Так, наприклад, зміни цілей виховання відповідно до зміни суспільного ладу продемонстровано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.2 – Суспільна зумовленість цілей виховання

Суспільний лад	Цілі виховання
Первісно-общинний лад	Передача життєвого досвіду
Рабовласницький лад	Для вільно народжених: виховання гідних громадян; самовдосконалення. Для рабів: виховання слухняності, покірності господарю
Феодальний лад	Для панів: служіння Богу і правителю; для слуг: покірність Богу і господарю
Капіталістичний лад	Створювати умови для розвитку особистості на основі індивідуалізму
Соціалістичний лад	Формувати гармонійно розвинену особистість на основі колективізму
Сучасність	Сприяти розвитку особистості; створювати умови для саморозвитку та самореалізації особистості; формувати гуманістичне підґрунтя взаємодії людини і суспільства

Відповідь на питання буде повною, ґрунтовною, якщо студент посилатиметься на праці провідних педагогів-мислителів відповідного історичного етапу („Повчання Володимира Мономаха”, „Домострой”, С. Полоцького „Обід душевний” і „Вечеря душевна”, Ж.-Ж. Руссо „Еміль, чи про виховання”, Дж. Локк „Думки про виховання”, О.В. Духновича „Народна педагогія про загальні правила наставляння”) та цитуватиме їх.

Принципи виховання – основні положення, що ґрунтуються на закономірностях виховання і сприяють успішній організації та здійсненню виховного процесу. Принципи виховання: гуманізму, орієнтації на успіх, урахування вікових та індивідуально-типологічних особливостей дітей, активності, народності, культоровідповідності, послідовності та системності, варіативності форм і методів виховання впливають на визначення змісту, методів, засобів та форм виховної роботи, тому в другому питанні необхідно розкрити сутність основних принципів та правила, що ними зумовлені.

Слід пам’ятати, що зміст виховання – єдність складових елементів, властивостей, зв’язків, протиріч та тенденцій виховання. Тому відповідь на третє питання плану потребує повної характеристики інтелектуального, морального, трудового, фізичного, естетичного, правового виховання. При цьому особливу увагу бажано звернути на критерії вибору змісту виховання: мета виховання; вікові та індивідуальні особливості суб’єктів виховання; тип навчального закладу та ін. Приклади, наведені студентами щодо можливих шляхів реалізації основних аспектів виховання на практиці, підсилять змістовність відповіді.

У четвертому питанні потрібно розкрити сутність основних методів та прийомів виховання:

1) методи формування свідомості: освічення (лекція, бесіда, пояснення), переконання (бесіда, розповідь, пояснення, наведення та аналіз педагогічних ситуацій), навіювання.

2) методи формування досвіду поведінки: вправи, привчання;

3) методи стимулювання та корекції поведінки: керування, привчання, заохочення (похвала, поглажування, матеріальне винагородження), покарання (різі види обмежень, моральне осудження), змагання.

Визначення критеріїв доцільного відбору методів виховання забезпечить повноту відповіді.

У п’ятому питанні семінарського заняття доцільно розкрити сутність процесу самовиховання, охарактеризувати умови, що його визначають, та динаміку цього процесу відповідно до вікових особливостей людини.

Основою самовиховання є самоусвідомлення, значення якого полягає у з’ясуванні мотивів і можливих результатів діяльності людини та її вчинків. Оскільки самоусвідомлення структурно складається з пізнавального, емоційно-оцінного і вольового компоненту, то доречною буде характеристика кожного з них та наведення власних прикладів.

Серед методів самовиховання називають аутотренінґ, самоосвіту, самоноказ, самообмеження, підбадьорення. При відповіді на запитання потрібно зупинитися на характеристиці існуючих методів, визначити критерії їхнього відбору та навести приклади ситуацій щодо використання певного методу.

Контрольні питання

1. Що таке виховання?

2. Які компоненти виділяють у структурі виховного процесу?

3. Що впливає на визначення мети виховання?

4. Які принципи виховання ви знаєте?

5. Охарактеризуйте правила організації виховного процесу, які зумовлені принципами виховання.

6. Які аспекти змісту виховання виділяє сучасна наука?

7. У чому полягає відмінність між поняттями „метод”, „прийом”, „засіб”?

8. Охарактеризуйте методи та прийоми виховання.

9. Що таке самовиховання?

10. Охарактеризуйте структуру самоусвідомлення.

11. Що таке програма самовиховання та які методики її складання ви знаєте?