Становлення гуманістичної педагогіки

4. Фольклор українського народу як джерело народної педагогіки.

Основні поняття і терміни: педагогіка, предмет педагогіки, виховання, навчання, освіта, розвиток особистості, функції педагогіки, методологія, методи педагогічного дослідження, галузі педагогічного знання (загальна, вікова, соціальна, професійна, спеціальна, етнопедагогіка).

Відповідаючи на перше питання, з`ясуйте специфіку даної науки, що визначається змістом самого поняття “педагогіка”, яке змінювалося протягом становлення педагогічної науки. Слід ґрунтовно зупинитися на характеристиці сучасного предмета педагогічного дослідження як процесу цілеспрямованого розвитку особистості в умовах навчання і виховання та визначити основні категорії науки: виховання (у широкому та вузькому значеннях), навчання (викладання, учіння), освіту та розвиток. Відповідь буде повною, якщо студент зупиниться на визначенні основних завдань педагогічної науки та проілюструє їх власними прикладами:

- теоретичне вивчення, опис, роз’яснення сутності процесу виховання, його закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків;

- вивчення, аналіз, узагальнення, інтерпретація, оцінка педагогічної діяльності, досвіду її організації, що забезпечує самореалізацію особистості;

- прогнозування освіти, системи виховання;

- забезпечення ефективного управління освітньою політикою;

- розробка нових педагогічних технологій, основ інноваційної педагогічної діяльності.

Друге питання потребує розуміння і чіткого розмежування понять методологія та метод дослідження. Методологія – теорія, учення про науковий метод пізнання (вихідна концепція, основні теоретичні положення, що визначають хід і передбачають результат дослідження). Педагогічна діяльність організується на основі певних методологічних засад. Метод – спосіб вивчення різних сторін педагогічного процесу чи явища. Для повної відповіді на це питання доцільно охарактеризувати такі методологічні підходи: системний, особистісний, діяльнісний, аксіологічний, етнопедагогічний. Таблиця 1.1, складена на основі праці В.І. Смірнова „Общая педагогика в тезисах, дефинициях, иллюстрациях”, допоможе визначити основні методи педагогічного дослідження (див. табл. 1.1). Ґрунтовності відповіді додасть уміння студента наводити приклади можливих ситуацій щодо використання того чи іншого методу.

Третє питання передбачає характеристику основних галузей педагогічного знання та джерел їхнього розвитку:

- загальна (теорія виховання, дидактика, школознавство (управління школою));

- вікова (переддошкільна, дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих);

- дефектологія (сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка, логопедія);

- методика викладання;

- історія педагогіки;

- порівняльна педагогіка;

- професійна педагогіка (військова, інженерна, медична, сімейна);

- етнопедагогіка.

Таблиця 1.1 – Методи педагогічного дослідження

Загальнонаукові	Конкретно-наукові
Загальнотеоретичні: - абстракція і конкретизація; - аналіз і синтез; - порівняння; - протиставлення; - індукція і дедукція	Теоретичні	Емпіричні
- аналіз літератури, архівних матеріалів, документації, результатів діяльності; - аналіз понятійно-термінологічної системи; - побудова гіпотез, побудова уявного експерименту; - прогнозування; - моделювання	- спостереження (природне чи лабораторне, формалізоване чи неформалізоване, пряме й непряме); - бесіда; - педагогічний консиліум; - науково-педагогічна експедиція; - педагогічний експеримент
Соціологічні: - анкетування; - інтерв’ювання; - експертні опитування; - рейтинґ
Соціально-психологічні: - соціометрія; - тестування; - тренінґ
Математичні: - ранжування; - шкалування; - кореляція.

У четвертому питанні слід охарактеризувати етапи розвитку та становлення педагогічної науки. Відповідь буде ґрунтовною за умови визначення основних напрямів діяльності видатних педагогів, що відображено у їхніх фундаментальних працях. Умовно можна виділити:

1) донауковий (педагогічні знання систематизуються на основі узагальнення здобутого емпіричного досвіду виховання та навчання);

2) розвиток педагогіки у контексті філософського знання (Сократ, Арістотель, Квінтіліан, Ф. Аквінський та ін);

3) розвиток науки як системи (Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, І. Песталоцці, А. Дістервег, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, С.Т. Шацький, П.П. Блонський, В.О. Сухомлинський та ін).

Контрольні питання

1. Що вивчає педагогіка?

2. Які джерела педагогічного знання ви знаєте?

3. Охарактеризуйте предмет педагогічного дослідження?

4. Охарактеризуйте категорії педагогіки?

5. Які функції виконує педагогіка?

6. Які галузі педагогічної науки ви знаєте?

7. Охарактеризуйте основні етапи розвитку педагогіки.

Література: [1, 4, 9, 11, 12, 13, 16, 19, 20].