Гамлет на терасі

Відмітити холод.

Як відчуває Гамлет стихійність поклику Духу?

С.В.Азанчевський. Для того, щоб імітувати образ, мені потрібно, по-перше, ніби підготу-вати себе, ввести себе туди, де знаходиться образ. І, по-друге, мені неодмінно потрібні за-дачі.

М.О.Чехов. Якщо потрібна задача, знайдіть її, відправте її також до образу й слідкуйте, підгляньте, як образ діятиме. Та й задачу слід шукати, радячись з образом.

В.М.Татаринов. Неможливо одразу взяти стихію. Задавайте питання образу. Цим ви на-близите себе до нього, побачите його яскравіше.

С.В.Азанчевський. Як бути з тим, що часто я не сприймаю розумом того, що бачу в обра-зі.

М.О.Чехов. Про все, чого не розумієте, задавайте образу питання.

О.І. Чебан. Самого себе не слід ставити на місце цього образу, тому що тоді одразу ж з’я-виться необхідність «переживати», тобто повернення до минулого.

С.В.Азанчевський. Очевидно, справа в тому, що мені особисто необхідно більше збуджу-

ючих, спрямовуючих запитань.

Для Гораціо важливо відмітити наступне. Передчуття грози, біди для Данії. Прагнення через Гамлета розрішити загадку Духу. Які стосунки між Гамлетом і Гораціо? Стихія

- 133 -

дружби, обожнювання в Гамлеті його геніальності, незвичайності його єства. Гораціо при-їхав до Ельсінору, тому що не міг не приїхати. Для Гораціо Гамлет – обранець, єдиний з

усіх.

Образ не можна залишати в спокої. Не можна прагнути побачити в образі те, що вже ба-

чив. Слід закидати образ питаннями, прагнучи побачити в ньому все нове й нове.

«Грім гармат і літаврів» – це ніби зворотній магніт, нагадування про життя земного пла-ну, потяг до цього життя. Гамлет сприймає це як контраст, як «танцююче мракобісся».Цей

факт Гамлетом відчувається, як такий, що має безпосереднє відношення до того, що чекає на нього та його друзів на терасі – це танець чортів перед Страшним судом. Цей Бенкет

короля робить важчою й гострішою появу Духу. І очікування Духу й «грім літаврів» – рівні за гостротою. Існує й такий елемент: «Ага! Здається, й король передчуває Духа!» У всіх, хто в цей момент на терасі, є ніби читання думок короля. Це не тріумфуюче, а волаю-че в останніх судомах пекло.

Гамлет не лише бачить Духа, але й хоче дізнатися, добрий він чи злий. У Гамлета стихій-ний потяг до Духа, повна віддача себе Духу. «Я розгадати хочу», «Мені життя моє – ні-що», ніяких перешкод нема, Гамлет стихійно прагне йти за Духом. Під цими словами іс-нує радість звільнення від усього, що заважає йти за Духом.

П О Ч А Т О К Д Р У Г О Ї Д І Ї.