Сцена могильщиків

Основне: Перший могильщик – це особлива точка зору на світ, а Другий – має бути не №2, не імітацією першого, а своєрідною, яскравою і по-своєму дуже активною істотою.

ПРОТОКОЛ №31 10 листопада 1923р.

Вправи.

1. Брати на роялі одну з нот середньої октави і примушувати цю ноту прозвучати у всьому своєму єстві і проявлятися в ході, в русі. Таке звучання ноти не лише безпо-

милково підкаже відповідний ритм і темп, але й характер рухів. Для кожної ролі

можна знайти таку ноту, і це допоможе ще глибшому розумінню й оволодінню рол-

лю.

2. Гра одним м’ячем. Імітація душі граючого. Одночасно з цим – переходи з однієї сфе-ри в іншу.

Зауваження. Дооцінювати й догравати переходи.

Повторюється ще раз перша вправа.

Монолог «Бути чи не бути»

Початок монологу – момент відкриття, одкровення: після всього пережитого раптом з усією сліпучою блискавичністю відкриваються перед Гамлетом всі ці питання, і у нього

нема часу, він зараз же має вирішити всі ці питання, зараз же зробити вибір. Всі в моно-лозі не філософські, а животрепетні моменти, жива конкретність. Миттєві животрепетні відчуття цих стихій, цих шляхів. Слід цю «теорію» перенести у фізичний план.

Наскрізна дія: «Що вище?» - прагнення вгору. Це момент глибоко містерійний, кидок в серця, кидок у публіку – ось чому і зовні вимальовується рух прямо на публіку. В цьому монолозі востаннє ми бачимо Гамлета – людину, у всіх наступних сценах Гамлет зовсім

- 151 -

інший.¹⁷

М.О.Чехов. Боюсь, чи не потрапляю я в сферу Ерика?

Відповідь. Є загальне – пристрасність. Це необхідно перемогти переходом у вищу сферу. «Бути чи не бути» - це не питання, а відповідь на все. Всі наступні слова це лише доусві-

домлення цієї відповіді, і як заключний момент: «Офеліє, о німфо». Гамлет тут одержує тонус, навіть зовні змінюється.