Сцена акторів

Актори в другій і частково в третій сфері. У акторів зовсім немає першої сфери. Їхня гра має бути першокласною майстерністю. Можливо всі рухи й mise en scene навмисні, але максимально переконливі. Всі mise en scene мають бути чіткими, визначеними. Все проходить під музику. Музика зливається з актором в одну гармонійну картину. Пролог – це експозиція флюїдів, відчуттів, він виробляє ніби сніп світла.

І.М.Рабинович. Мені здається, що небезпечно було б підкреслити стиль, підкреслити те, що це комедіанти. Це завадить виставі дійти до межі виразності. Мені здається, що виста-ва часом ніби стає реальним життям, щоб дійшов жах до короля. Дуже підкреслено я не

мислю собі сцену на сцені, не бачу зовнішнього відмежування. Вигідніше, якщо часом бу-де ілюзія того, що Клавдій та Гертруда діють, а не актори. Я не бачу відокремленого май-данчика, а нібито арену, причому, глядачі-придворні – розташовані півколом. Це дає од-ночасно й реальність і нереальність, і гостроту того, що відбувається. Актори доходять в

деяких місцях до такого високого натхнення, що вони забувають те, що вони грають.Вони

несвідомо заражаються від атмосфери, яка панує в публіці. Пантоміма – дуже значний мо-мент, злам. І разом з тим, пантоміма має бути легко, яскраво й майстерно зіграна.

В.С.Смишляєв. Я теж не відчуваю відрізаності акторів від придворних, але, не дивлячись на подібність багато в чому, різниця (рампа) буде в майстерності, мистецтві, у пафосі, у викритті, які будуть у акторів, різниця між мистецтвом і життям має бути дуже зрозумі-лою.

До того, що раніше говорилося про акторів, слід додати те, що актори, заражаючись від короля, королеви та інших, – нібито третьою сферою, – починають все більше й більше за-хоплюватись і проникатися змістом п’єси.

Не шукайте одразу майстерність, шукайте сферу. «Я стомлений» – слова урочисті, цар-ські, значущі.

Що відбувається з акторами, коли король залишає виставу? Важливо для акторів у цій

виставі й те, що вона незвичайна: Гамлет змінив її, коли дописав свої вірші.¹⁶