Типи силових механізмів технологічного обладнання

Силовий механізм – механізм призначений для передачі потужності від двигуна до споживача енергії зі збільшенням сил, або крутних моментів за рахунок зменшення швидкості (частоти обертання), а інколи – задля зміни характеру руху. За структурно-конструктивними ознаками розрізняють такі механізми: клинові, гвинтові, шарнірні (важільні), кулачкові, зубчаті, фрикційні та ін.

Наприклад, у підкатному підйомнику для автобусів з електромеханічним приводом, вантажний гвинт сприймає осьове розтягуюче навантаження. Крутний момент на гвинті створюється електромеханічним приводом. На підставі розрахунку необхідно вибрати матеріал гвинта, визначити його діаметр, перевірити на міцність і виконання умови самогальмування.

Основу будь-якої машини складають механізми. Механізмом називають сукупність рухливо з’єднаних тіл, що здійснюють під дією прикладених сил визначені доцільні рухи. Сучасні механізми надзвичайно різноманітні. Їх класифікують за наступними ознаками:

• за способом перетворення рухів (механічні, електричні, гідравлічні і т.п.);

• за функціональним призначенням (передатні і виконавчі, керування і регулювання, контролюючі, транспортуючі й ін.);

• за характером руху їхніх елементів (з обертальним або поступальним, плоским або просторовим рухами).

Частини механізмів складаються з деталей, які є первинними елементами будь-якого пристрою. Деталями називають вироби, що не розділяються на складові частини при збереженні можливості виконання ними передбачених функцій. Прикладами деталей служать, зокрема, болти, гайки, шайби, зубчасті колеса, вали і т.п.

Класифікація силових механізмів гаражного устаткування подана на рис. 19.1.

Рис. 19.1. Класифікація силових механізмів гаражного устаткування

При аналізі механізму важливо знати не загальну кількість його деталей, а кількість їхніх сукупностей, об’єднаних однаковим характером спільного руху. Завдяки цьому механізм може бути схематично представлений ланками та їх з’єднаннями.

Деталь або декілька нерухомо з’єднаних деталей, що рухаються як єдине ціле, називають ланкою. Приклади ланок – шатун двигуна внутрішнього згоряння, що складається зі стержня, кришок, з’єднаних болтами, гайками і т.п.; поршень двигуна внутрішнього згоряння з поршневими і маслознімними кільцями; вал редуктора зі шпонками і кріпильними деталями.

З’єднання двох ланок, що забезпечує певний характер їхнього відносного руху, називається кінематичною парою. Приклади кінематичних пар – з’єднання поршня з корпусом двигуна внутрішнього згоряння, шатуна з колінчатим валом, зубчастого колеса з валом коробки швидкостей і т.п. Для всіх кінематичних пар характерна наявність елементів кінематичних пар.