Формування сигналів. Синхроімпульси

Сигнали, що подаються на модулятор електронно-променевої трубки (ЕПТ) є дворівневими імпульсами, котрі то відкривають, то закривають промінь ЕПТ. Ця система вельми подібна до тої, що застосовується в чорно-білому телевізорі. Основна відміна полягає в тому, що в телевізорі електронний промінь зазнає аналогового керування й може відтворювати напівтони різної яскравості. У нашому ж випадку керування є цифровим і промінь видає лиїле два кольори - або білий, або чорний.

Оцінимо ту максимальну частоту, якою має модулюватися електронний промінь. Кожний знак складається з 6 стовпців елементів. При його побудові промінь має пройти по горизонталі 10 разів (8 рядків у знаку та 2 рядки проміжків по вертикалі між рядками). На екрані розташовуються 64 х 32 = 2048 знаків. Отже, на екрані буде всього 122880 елементів. Якщо частота зміни кадрів складатиме 50 кадрів за секунду, то максимальна час^^а

модуляції повинна бути порядку 3 МГц. Ця частота відрізняється від тактової частоти мікропроцесора й тому дисплейний модуль має звичайно свій окремий генератор тактових імпульсів.

Отже, сигнал коду знаків, що виробляється на виході знакоформувача, утворює то білі, то чорні елементи. Сигналам високого рівня відповідатимуть білі елементи, низького рівня -чорні (рис. 11.7.). По закінченні проходження рядка елементів передача сигналів припиняється, промінь повертається на лівий край екрана й на час свого зворотного ходу промінь треба загасити. Для цього по закінченні рядка на весь час повернення променя на модуляторі ЕПТ підтримується низький рівень сигналу тривалістю 12-13 мкс. Під час зворотного ходу променя виробляються синхроімпульси рядків. Щоб такі напевне виділити, їх роблять негативної полярності ("чорніше чорного"). На рис. 11.8. інтервал 1 відповідає побудові рядка елементів, 2 -зворотному ходу променя, а 3 - синхроімпульсам рядка.

По закінченні кадру видається синхроімпульс кадрової розгортки, також "чорніше чорного", але з більшою тривалістю, ніж синхроімпульси рядкової розгортки. За цією тривалістю він і виділяється для синхронізації руху променя по екрану.

Блок - схема формування знаків на дисплеї

Загальну блок-схему формування знаків на дисплеї зображено на рис. 11.9. Код рядка елементів знаку DO - D5 потрапляє в паралельному форматі зі знакоформувача до регістру зсуву. Генератор тактових імпульсів ГТІ виробляє тактові імпульси. Цими імпульсами елементи знаку "виштовхуються" один за одним на модулятор ЕПТ. Усього таких елементів у кожному знаку шість. Після видачі цих шести елементів лічильник СТ1 подає імпульс на вхід лічильника СТ2, який модифікує 6 молодших бітів у адресі знаку й за стробом зміни знаку ОЗП видає ASCII-код наступного знака (нагадаємо, що знаків у ряду 64 = 2⁶). У результаті на вхід ПЗП знакоформувача подається 7-розрядна

адреса (А9 - A3) для вибору наступного знака в рядку. Сам же рядок знаків поки, що зберігається незмінним.

Після того, як будуть перебрані всі 64 знаки в рядку, СТ2 переповнюється та з його виходу на вхід лічильника GT3 подається імпульс, котрий модифікує номер рядка елементів (АО - А2) у ПЗП. Після того, як будуть перебрані всі 8 рядків елементів, відтворення рядка знаків вважається закінченим і подається імпульс на вхід лічильника СТ4. Той модифікує на одиницю старші біти адреси знака й схема переходить до формування нового рядка знаків. Об'єднання молодших бітів адреси (що визначають номер знака в рядку знаків) і старших бітів (що визначають номер рядка знаків), тобто створення повної адреси знака, робиться в мультиплексорі, який спрямовує цю повну 11-розрядну адресу до ОЗП індикації.

При переповненні лічильників СТ2 і СТ4 виробляються синхроімпульси рядків і кадрів.

Вміст ОЗП може модифікуватися в процесі роботи звичайним чином по ША та ШД.