Базовий рівень підготовки

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

	“Затверджено” на методичній нараді кафедри гігієни та екології.
	Завідувач кафедри член-кореспондент НАМН України, професор В.Г. Бардов

________________________

(П І Б, підпис)

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна	Медицина надзвичайних ситуацій.
Модуль № 1	Медицина надзвичайних ситуацій.
Змістовний модуль № 1	Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Тема заняття	Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, причини їх виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
Курс	ІІ, семестр 3
Факультет	Медичний 1

Укладачі:

ст.викладач Вавріневич О.П. асистент Зінченко Т.І.

Київ 2012

Актуальність

На території України розміщено понад 1,5 тис. хімічно небезпечних об’єктів, діяльність яких пов’язана з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням аварійно хімічно небезпечних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22,0 млн. осіб.

Небезпека функціонування цих об’єктів господарської діяльності (хімічно небезпечних об’єктів) пов’язана з ймовірністю аварійних викидів (виливів) великої кількості аварійно хімічно небезпечних речовин за межі об’єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15 добовий запас хімічних речовин. Ось чому кожна наступна надзвичайна ситуація може бути пов’язана із виливом або викидом в повітря ХНР.

Збільшення потенційної небезпеки виникнення, можливі важкі наслідки обумовлюють актуальність захисту населення і ліквідації наслідків хімічних небезпечних ситуацій на території України, регіоні, містах та інших населених пунктах.

2. Конкретні цілі:

1.1 Пояснювати причини виникнення, шляхи попередження та подолання наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.

1.2. Класифікувати аварії на хімічно-небезпечних об’єктах.

1.3. Характеризувати медико-санітарні наслідки аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.

1.4. Оцінювати наслідки аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.

1.5. Запропонувати алгоритм надання першої медичної допомоги потерпілим при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

1.6. Запропонувати алгоритм дій населення при попередженні про аварії на хімічно-небезпечних об’єктах, під час та в період ліквідації наслідків.

Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини. Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
Медична і біологічна фізика	Пояснювати фізичні основи та біофізичні механізми дії зовнішніх факторів на системи організму людини. Пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних (лікувальних) методів, що застосовуються у медичній апаратурі. Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини.
Медична хімія	Інтерпретувати типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму. Застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу. Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму. Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що є в основі процесів життєдіяльності людини.
Мікробіологія, вірусологія і імунологія	Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем.
Фізіологія	Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Хімічно-небезпечними об’єктами (ХНО)	- об’єкти народного господарства, при аваріях або руйнуванні яких можуть виникнути масові ураження людей, тварин і рослин.
Небезпечні хімічні речовини (ХНР)	- хімічні речовини, які застосовуються з народногосподарською метою і при викиді або виливі можуть призводити до зараження повітря в уражаючих концентраціях і безпосередня чи опосередкована дія яких може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей та завдавати шкоди довкіллю
СДОР	– хімічні речовини, що використовуються в промисловості і народному господарстві у великих кількостях і які спроможні у випадках аварій (руйнувань) ХНО вільно переходити та поширюватись в атмосферу і викликати масові ураження людей.
Гранично допустима концентрація (доза)	– найбільша кількість токсичної речовини, при якій симптоми отруєння не наступають
порогова концентрація (доза)	– найменша кількість токсичної речовини, яка викликає початкові симптоми отруєння;
Середня смертельна доза	доза, яка викликає загибель 50,0% уражених LD50
Абсолютна смертельна доза	доза, яка приводять до загибелі 100,0% уражених.
Заражена хімічна зона (ЗХЗ)	утворена СДОР, включає ділянку розливу (викиду) та територію, над якою поширилися пари та аерозолі отруйних речовин. У межах ЗХЗ можуть виникати ураження людей як у результаті безпосередньої дії СДОР, так і через заражені предмети, воду, харчові продукти.
Осередок хімічного ураження	– територія, в межах якої в результаті аварії на ХНО виникли масові ураження людей та сільськогосподарських тварин, зараження місцевості.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначення понять «хімічно небезпечний об’єкт», «сильнодіючі отруйні речовини».

2. Причини виникнення, шляхи попередження та подолання наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.

3. Класифікація аварії на хімічно-небезпечних об’єктах.

4. Категорії хімічних аварій (за масштабом).

5. Класифікація сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

6. Чинники, від яких залежить токсична дія СДОР на організм людини.

7. Визначення понять «заражена хімічна зона», «осередок хімічного ураження».

8. Загальні медико-тактичні ознаки осередку хімічного ураження, типи осередків хімічного ураження.

9. Основні ознаки осередків уражень швидкодіючими речовинами та речовинами сповільненої дії.

10. Медико-санітарні наслідки аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.

11. Чинники від яких залежить можливість втрати населення в осередку хімічного ураження.

12. Фази розвитку гострого отруєння СДОР.

13. Алгоритм надання першої медичної допомоги потерпілим при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

14. Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження.

15. Основні заходи щодо захисту населення при аваріях на ХНО.

16. Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях.

17. Алгоритм дій населення при попередженні про аварії на хімічно-небезпечних об’єктах, під час та в період ліквідації наслідків.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Вирішення ситуаційних задач:

1. Класифікувати аварію на ХНО.

2. Проводити оцінку осередку хімічного ураження.

3. Надавати невідкладну медичну допомогу при отруєннях СДОР.

Зміст теми: