Методичні рекомендації

Для опрацювання першого питання опрацюйте поняття „консерватизм” та його характерні риси. Поясніть передумови та соціальну базу консерватизму в Україні. Проаналізуйте та порівняйте погляди В. Липинського, С. Томашівського. У яких питаннях розходилися представники консерватизму В.Липинський, М.Томашівський і В.Кучабський?

За подібною схемою проаналізуйте національно-демократичний напрям української суспільно-політичної думки. Український правник, політолог С. Дністрянський відомий як автор проекту конституції ЗУНР та інших конституційних проектів, а також праць "Загальна наука права й політики", "Погляд на теорії права і держави", "Нова держава'' та ін. Як представник державницького націоналізму, С. Дністрянський відстоював ідею національно-демократичної держави, право народу на самовизначення в етнічних кордонах.

Володимир Старосольський - правник, соціолог, громадський і політичний діяч - один з українських мислителів, який всебічно і грунтовно дослідив і виклав концепцію розподілу влад. «Теорія нації» — одна з класичних праць В. Старосольського, де на основі психологічного методу дається блискучий аналіз феномена нації. Автор розглядає взаємозв’язок нації і держави, об’єктивних і суб’єктивних чинників формування нації як політичної спільноти. Зазначте найважливіші положення „Теорії нації” В.Старосольського.

Науковий фундамент під націонал-демократичні ідеї підвели С.Рудницький (1877-1937; основні праці - "Українська справа зі становища політичної географії", 1923; "До основ українського націоналізму", 1923), О.Бочковський (1885-1939; основні праці - "Боротьба народів за національне визволення", 1932; "Народження нації"', 1939; "Життя нації", 1939), О.Ейхельман (1854-1943; основні праці -"Меморандум уряду УНР", 1921; "Проект Конституції -основних державних законів УНР", 1921).

Степан Рудницький по праву вважається основоположником української політичної географії. Оригінальну концепцію її С.Л.Рудницький виклав у працях «Україна з політично-географічного становища» (1916), «Україна і великодержави» (1920), «Українська справа зі становища політичної географії» (1923). Безпосереднім поштовхом до вивчення С.Рудницьким політико-географічної проблематики була потреба в широкому ознайомленні світової громадськості з,,українською справою’’ та інформаційному забезпеченні процесів державотворення. З цією метою у 1916 р. С.Рудницький видав у Відні німецькою мовою працю “Україна з політико-географічного становища”, в якій обгрунтував неминучість незалежності України з наукових позицій, з урахуванням сукупності етнополітичних чинників. Подібне завдання поставив учений і в праці під дещо публіцистичною назвою “Чому ми хочемо самостійної України?”. Ця науково-просвітницька праця є, з одного боку, широким популярним українознавчим викладом, а з іншого, - містить концептуальні положення щодо обґрунтування деяких базових понять (нація, народ, українська національна ідея, українська культура) та політико-географічних принципів організації української держави. Законспектуйте собі дані поняття та принципи.

Наш земляк Ольгерд Бочковський був яскравим представником української інтелігенції, наукові погляди якого живилися ідеєю права кожного народу на свою національну і державну самобутність. Він був першим у світі науковцем, хто спробував об’єднати чисельні теорії в єдину науку про націю — націологію.

Конституційний проект УНР Отто Ейхельмана був досить виваженим, логічно побудованим, передовим для свого часу проектом конституції демократичної держави.

Навколо українського націоналізму тривалий час існували політичні та публіцистичні домисли і спекуляції. Націоналізм в українській політичній термінології під кінець XIX століття – поняття однозначне з активною національною свідомістю та патріотизмом. Український націоналізм треба розглядати як ідеологічний і політичний рух з чітко виробленою програмою мобілізації національних сил до боротьби за визволення, розбудову української держави та впорядкування людських стосунків у майбутній державі українського народу. Уся ідеолого-культурологічна творчість Ю. Липи пройнята бажанням змагатися з Д.Донцовим, перевищити його. Тому деякі ідеї Ю. Липи звучать як антитези до концепцій Д.Донцова.

Свою модель майбутньої української державності запропонував один із чільних лідерів ОУН М. Сціборський (основні праці - «Націократія», 1935; «Нарис проекту основних законів (Конституції) Української держави», 1940). Піддавши гострій критиці демократію, соціалізм, комунізм і монархізм, він запропонував створення альтернативної державної форми - націократії як «режиму панування націй у власній державі, що здійснюється владою всіх соціально корисних верств, об'єднаних - відповідно до їхніх суспільно-продукційних функцій - у представницьких органах державного управління».