Варіант 16

1. Методи клонування ДНК. Клонування фрагментів ДНК за сайтами рестрикції, а також з використанням адаптерів, лінкерів та коннекторів.

2. Бібліотеки та клонотеки кДНК, генів та нуклеотидних послідовностей. Способи їх одержання. Поняття про репрезентативність клонотеки. Клонотеки геномної ДНК та кДНК.

3. Пошук послідовностей нуклеотидів у клонотеках генів. Використання мічених зондів: гомологичні та гетерологічні зонди.

4. Одержання бібліотек EST-послідовностей. Методи скринінгу бібліотек та клонотек ДНК. Гібридизація із зондами. Використання ПЦР. Використання антитіл та функціональні тести. Позиційне клонування.

5. Поняття про вектор. Вимоги до векторних молекул. Типи векторів, їх конструювання. Вектор та його ємкість. Полілінкер. Функціональна класифікація векторів: экспресуючі вектори, човникові (бінарні) вектори.

6. Конструювання та використання векторів для клонування генів у клітинах дріжджів, ссавців і людини. Методи та механізми трансформації клітин рекомбінантними ДНК. Знаходження трансгенних клітин.

7. Оперон містить 10 800 нуклеотидів. У ньому закодовано три поліпептидні ланцюги, кожен з яких складається з 360 амінокислотних залишків. На інтронні ділянки структурних генів припадає 3 600 нуклеотидів. Визначити лінійні розміри та молекулярну масу гена-оператора.

8. У молекулі проі-РНК на інтронні ділянки припадає 800 нуклеотидів. Визначити молекулярну масу і довжину структурного гена, якщо в ньому закодовано поліпептид, маса якого становить 20 000 а.о.м.