2015-10-16
485
1. Принципова схема отримання трансгенних рослин. Етапи одержання трансгенних рослин за допомогою агробактерій.
2. Основні напрямки використання трансгенних рослин. Створення трансгенних рослин, стійких до ураження комахами, до гербіцидів, толерантних до стресів тощо. Генно-інженерні маніпуляції, спрямовані на зміни пігментації квітів, збільшення рівня синтезу та модифікацію рослинних метаболітів.
3. Переваги і труднощі використання рослин як обєкта генно-інженерних досліджень. Теоретичне та практичне значення генетичної інженерії рослин, її досягнення та перспективи розвитку.
4. Клонування багатоклітинних організмів. Етапи клонування. Методи введення ядер соматичних клітин в яйцеклітини. Причини низької ефективності клонування. Стадії клонування ссавців. Неможливість створення ідентичних копій (клонів) багатоклітинних организмів.
5. Феномен трансгенозу. Необхідність одержання трансгенних тварин. Культивування тваринних клітин in vitro. Маркерні гени для генної та клітинної інженерії тварин. Гібридизація соматичних клітин тварин.
6. Вектори, що використовуються для доставки трансгенів в організм ссавців. Перенесення генетичного матеріалу в тваринні клітини за допомогою міні-клітин, ізольованих ядер та хромосом, ліпосом. Вектори для Drosophila на основі P-елементів. Невірусні вектори для тваринних клітин.
7. В експерименті з трансдукції у Escherichia coli фагом Р1 в якості донора використовували прототрофний штам, стійкий до азиду натрію (Aziг), а в якості реципієнта штам Leu- Thr- Azis (ауксотроф по лейцину та по треонину, чутливий до азиду). Оброблені фаголизатом реціпієнтні клітини висівали на селективні середовища для добору певних типів рекомбінантів: Leu+, Thr+ та Leu+ Thr+. У колоніях рекомбінантів, що виросли, аналізували неселективні маркери. Серед трансдуктантів Leu+ опинилося Azir - 48% та Thr+ - 2%. Серед Thr+ не було жодного клона Azir, a Leu+ - 3%. Жоден з рідких клонів Leu+ Thr+ не був Azir. Які середовища були використані для добору й аналізу трансдуктантів? Визначити розмір геному фага Р1.
8. Бактерія E. coli містить одну молекулу ДНК з молекулярною масою 2 х 109, а бактеріофаг, що паразитує у кишковій паличці, містить також одну молекулу ДНК з масою 3 х 107. а) скільки видів білкових молекул може бути закодовано в ДНК бактерії, якщо припустити, що типова білкова молекула складається з 200 мономерів? Скільки видів білкових молекул закодовано в ДНК фага? б) що має більшу масу і в скільки разів – одна молекула білка (складається з 200 мономерів) бактерії чи ген, що її кодує? в) чому ДНК бактерії довше за ДНК фага? У скільки разів? г) порівняти довжину молекули ДНК бактерії з довжиною всієї бактеріальної клітини (1 мкм). У скільки разів ДНК довше за саму клітину? Як така ДНК може вміститися у клітині?
