Предмет релігієзнавства

Релігієзнавство є комплексною, відносно самостійною галуззю знань, засвоєння якої важливе для формування духовної культури людини, її становлення як особистості.

Предметом вивчення цієї науки виступає релігія як певний спосіб самовираження людини і форма людської поведінки і мислення.

Тому можна дати таке визначення релігієзнавства.

Релігієзнавство – галузь гуманітарного знання, яка вивчає закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії.

Слід звернути увагу на поняття „закономірність”.

Визначальною рисою наукового мислення є його здатність відкривати закони в тій сфері дійсності, що вивчається. І тут без філософії не обійтись. Тому в релігієзнавстві головним є філософський зміст.

Дослідження релігії завжди приводить до постановки філософсько-світоглядських питань про людину, світ, суспільство і т.д. Ось чому при їх розгляді релігієзнавство спирається на історію природознавчих та суспільних наук, особливо на досягнення сучасної НТР, на наукове пояснення релігії.

Яке походження самого терміна „релігія”?

Адже в сучасному значенні він з’являється і використовується тільки на початку ХІХ ст., коли релігія починає розглядатися як одна з сфер духовного життя наряду з мораллю, філософією, наукою, мистецтвом.

Релігія – похідне від лат. слова religio – благочестя, набожність, святиня, предмет культа. Стародавні римлянки позначали цим словом все те, що було пов’язано з культом богів.

Пізніше через християнство це слово увійшло в усі європейські мови. Під релігією християни розуміли спочатку тільки свою, християнську віру. В Середні віки релігією вважалися вже складні віровчення – християнство, іслам, іудаїзм та ін.

Релігія – явище складне і різноманітне.

Щоб це явище стало предметом наукового вивчення, треба було перебороти важливий бар’єр – уявлення про „святість релігії”, тобто про те, що вона лежить за межами можливого для пізнання людини і, значить, недоступна для вивчення методами, що розробляються і застосовуються наукою в дослідженні природної та суспільної дійсності.

Кордон між наукою і релігією проходить у відповідності з співвідношенням розуму і віри. В науці перемагає розум, в релігії – віра.

Разом з тим, релігія – це суспільно-історичне явище, один з важливих суспільних інститутів людства.

І тому вона може і повинна бути піддана аналізу з позицій науки.

Наукове знання про релігію являється об’єктивним і відрізняється від ідеологічного, яке передбачає або позитивну, або негативну оцінку.