Пояснювальна записка

Термін "стандарт" (походить з англ., означає "норма", "зразок"), у широкому розумінні зразок, еталон, модель, яку використовують за вихідні для співставлення з ним та подібними йому зразками.

Стандарт як нормативно-технічний документ встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкту стандартизації та затверджується компетентним органом. Стандарти в охороні праці розробляють як на матеріальні предмети, так і на норми, правила, вимоги різного характеру.

7 Основи охорони праці

Стандарти сприяють якості продукції, підвищують рівень уніфікації і взаємозалежності, розвитку автоматизації вироб­ничих процесів, росту ефективності експлуатації та ремонту виробів.

ССБП - науково обґрунтований комплекс нормативно-технічної документації зі стандартизації безпеки праці.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці колишнього СРСР застосовуються на території України, до їх зміни іншими нормативними документами, якщо вони не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівними органами урядів держав СНД, стандарти ССБП надалі визначаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядаються в міру необхідності з урахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.

ГОСТи мають п'ять класифікаційних груп, яким надано шифр підсистем:

• організаційно - методичні стандарти - 12.0;

• стандарти вимог та норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих факторів - 12.1;

• стандарти вимог безпеки до виробничого устаткування -12.2;

• стандарти вимог безпеки до виробничих процесів -12.3;

• стандарти вимог безпеки до засобів захисту працюючих- 12.4.

Стандарти ССБП підсистем "0, 2, 3, 4" можуть бути державними, галузевими і республіканськими, а підсистеми "0" також і стандартами підприємств (об'єднань). Галузеві і республіканські стандарти встановлюють вимоги, норми та правила у відповідності до державних стандартів з урахуванням особливостей безпеки праці в галузі або в республіці. Стандарти підсистем "1", як правило, повинні бути державними.

В Україні розробляються державні стандарти України (ДСТУ) в галузі охорони праці, наприклад: ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять"; ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" та деякі інші, що повинні замінити ще частково діючі міждержавні стандарти - ГОСТи, Системи стандартов безопасности труда (ССБТО (рос), які розроблені ще за часів СРСР.

ДСТУ містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Крім ДСТУ, ГОСТ і НПАОП в Україні діють: санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; будівельні норми і правила (СНиП -строительные нормы и правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення та пожежної небезпеки.

При розгляді питань пожежної безпеки можуть зустрічатися посилання на ОНТП - отраслевые норми технологического проектирования (рос.) або ISO - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також Правилами улаштування електроустановок, Нормами технічного проектування та іншими нормативними актами.

Запитання для самоперевірки

1. Яка роль належить стандартам в галузі охорони праці як нормативно - технічному документу?

2. На які класифікаційні групи поділяється ССБТ галузі охорони праці?

3. Якими документами регламентуються вимоги щодо
охорони праці?

8 Основи охорони праці

9 Основи охорони праці

Питання 2. Фінансування охорони праці Основні принципи та джерела. Заходи й засоби з охорони пращ витрати на здійснення та придбання яких включається до валових витрат

Фінансування охорони праці передбачене чинним законодавством України.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем, але фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними чинним законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотків від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом України "Про охорону праці", необхідно відзначити:

• визначення можливості запровадження пільгового оподаткування цільових витрат на заходи щодо охорони праці;

• започаткувати принципів диференціації внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань із застосуванням заохочу­вальних тарифів для підприємств із належною організацією роботи і високим рівнем охорони праці (і навпаки - збільшення тарифів для підприємств із незадовільним станом умов і безпеки праці);

• заходи індивідуального заохочення працівників за активну роботу та ініціативу у вирішенні проблем охорони праці (повинні відображатися у колективному договорі і включати

Основи охорони праці

підвищення розміру заробітної плати, призначення премії, у тому числі, запровадження спеціальних премій за досягнення в галузі безпеки праці, разових за конкретно виконану роботу, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні види морального заохочення).

Кошти фонду охорони праці підприємства вико­ристовуються лише на виконання комплексних заходів, забезпечуючи досягнення встановлених нормативів з охорони праці, узгоджених з місцевими органами Держпромгірнагляду, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві.

Ці кошти повинні витрачатися на ремонтні та інші роботи, пов'язані з підтримкою основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки; засоби колективного та індивідуального захисту працюючих) у належному технічному стані, на придбання спецодягу, молока, мийних засобів; надання передбачених пільг і компенсації працюючим, упорядкованість та озеленення території, а також на природоохоронні заходи.

Витрачати кошти, передбачені на заходи з охорони праці, на інші цілі забороняється.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Фінансування заходів щодо поліпшення умов праці може здійснюватися на багатоцільовій та одноцільовій основі.

При багатоцільовому фінансуванні, заходи щодо поліпшення безпеки виробничих процесів, технологій, облад­нання, машин і механізмів є складовою частиною реконструкції, модернізації, впровадження нових засобів виробництва і кошти на охорону праці окремо не виділяються, а належать до капіталовкладень для оновлення виробництва.

Одноцільове фінансування передбачає фінансування лише працеохоронних заходів.

Основи охорони праці