2015-10-13
1453
1. Закон України "Про охорону праці". - С. 11, р. IV.
2. Типове положення про кабінет охорони праці. Затверджено наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 18.07.97. - № 191.
3. Бедрій ЯЛ. Охорона праці. - К.: ЦУЛ, 2002. - С. 29, 30.
4. Гандзюк М.П. Основи охорони праці. - К.: "Каравела", 2003.-С. 26.
5. Грибан В.Г. Охорона праці. - К.: "Центр учбової літератури", 2011. - С. 49, 50.
6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2002. - С. 51,52, 80.
Тема 6. Профілактика травматизму та професійних
Захворювань
При вивчені теми необхідно ознайомитися з Постановою Кабінету Міністрів України "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", з'ясувати строк розслідування, порядок призначення та склад комісії для розслідування нещасних випадків й порядок оформлення документів.
План
1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру. Інциденти та невідповідності.
|
|
|
2. Мета і завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань та отруєнь на виробництві.
3. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
4. Основні заходи щодо запобігання травматизму та
професійних захворювань.
Питання 1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру. Інциденти та невідповідності
Статистика нещасних випадків свідчить про те, що, незважаючи на різноманітність засобів безпеки праці, виробничий травматизм поки що має місце в Україні щоденно на виробництві травмуються 80 - 85 осіб, із них до 10 % стають інвалідами і до 2 % гине.
Травма - це пошкодження, що викликає порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії чинників зовнішнього середовища.
Виробнича травма - раптове механічне, фізичне, хімічне, біологічне, психофізіологічне, комбіноване та інше пошкодження людини у виробничих умовах.
Нещасний випадок - випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпілого.
Усі нещасні випадки відносяться до таких, що пов'язані з роботою, і до побутових. Віднесення травми до тієї чи іншої категорії являє собою юридичний акт і здійснюється на основі спеціальних правових норм і правил.
У зв'язку з виробництвом виробничі нещасні випадки поділяються на:
• виробничі, пов'язані з виробництвом;
• виробничі, не пов'язані з виробництвом.
До виробничих, пов'язаних з виробництвом, відносяться:
• під час перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу;
|
|
|
• під час роботи за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
• у відрядженнях;
• при приведенні в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, робочого місця перед початком роботи або після її закінчення;
25 Основи охорони праці
• проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або орендованому транспорті;
• при використанні власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
• при виконанні дій в інтересах підприємства;
• при ліквідації аварій, пожеж, стихійного лиха та їх наслідків;
• при наданні підприємством шефської допомоги тощо.
До виробничих не пов'язаних з виробництвом, належать:
• нещасні випадки, пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою;
• вбивство працівника;
• під час використанням працівником транспортних засобів в особистих цілях;
• унаслідок отруєння алкоголем або наркотичними речовинами, або внаслідок їх дії;
• у разі смерті працівника;
• самогубство.
Професійне захворювання - патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.
Запитання для самоперевірки
1. Який існує зв'язок між нещасним випадком та травмою?
2. Чим відрізняються виробничі нещасні випадки, пов'язані з виробництвом від виробничих нещасних випадків, не пов'язаних з виробництвом?
3. Які нещасні випадки вважаються виробничими не пов'язаними з виробництвом?
Питання 2. Мета і завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань та отруєнь на виробництві
Реалізація вимог стосовно охорони праці здійснюється в особистих інтересах робітників, аби забезпечити їх тривалу діяльність і збереження власного здоров'я, можливість підвищення продуктивності праці й матеріального забезпечення. Таке положення відповідає меті й завданням як держави, так і виробника.
Однак, в умовах виробництва часто виникають суперечності між вимогами дотримання правил і норм охорони праці та виконавцями робіт (у рівнях їх професійної підготовки, практичних навичок і досвіду). Ці суперечності впливають на виконання норм і правил охорони праці, продуктивність праці, рівень виробничого травматизму й професійних захворювань.
Щоб заходи з профілактики травматизму й професійних захворювань були ефективними, необхідно знати не тільки їх фактичні показники, а й виробничу ситуацію та умови праці, які склалися на конкретному підприємстві.
Щоб зменшити моральну шкоду, яку завдає здоров'ю працюючих виробничий травматизм, а також з метою зниження матеріальних збитків, на підприємствах різної форми господарювання необхідно поліпшувати умови праці, без чого неможливо знизити рівень травматизму. Заходи профілактики передбачають конкретні завдання, терміни виконання, необхідні ресурси для їх реалізації та способи контролю за їх здійсненням.
Конкретні заходи по боротьбі з травматизмом і професійними захворюваннями розробляються на підставі їх аналізу та узгоджуються з професійними спілками. Вони поділяються на технічні, санітарно-гігієнічні та організаційні.
Основними технічними заходами по забезпеченню безпечних умов праці є:
• огородження небезпечних зон;
• комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів;
26 Основи охорони праці
27 Основи охорони праці
• встановлення засобів сигналізації та системи дистанційного управління;
• заміна небезпечного обладнання більш безпечним;
• удосконалення органів управління машинами, що виключають помилкові операції;
|
|
|
• періодичні перевірки й випробування машин;
• удосконалення колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих.
До санітарно-гігієнічних заходів, залежно від умов виробництва належать:
• облаштування вентиляційних систем;
• реконструкція і переобладнання місць відпочинку;
• модернізація природного і штучного освітлення;
• централізоване надходження питної води до робочих місць тощо;
• забезпечення нормативних значень температури у виробничих приміщеннях;
• захист працюючих від холоду або шкідливого теплового випромінювання;
• заходи по боротьбі із шумом і вібрацією;
• заміна шкідливих речовин і матеріалів на нешкідливі або менш шкідливі;
• забезпечення чистоти робочих місць тощо.
До організаційних заходів належать такі:
• дотримання правил трудової і технологічної дисципліни і правил охорони праці;
• своєчасне проведення планово-запобіжних ремонтів;
• навчання працюючих безпечним прийомам і методам роботи;
• організація оздоровчих робіт;
• забезпечення працюючих нормативно-технічною документацією з питань охорони праці;
• громадський контроль за станом охорони праці;
• громадський контроль за станом охорони праці тощо.
Розроблені заходи щодо профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань включаються в колективні договори й повинні забезпечуватися технічною документацією, джерелами фінансування та матеріальними ресурсами.
Запитання для самоперевірки
1. У чиїх інтересах здійснюється реалізація вимог
стосовно охорони праці?
2. Що необхідно постійно виконувати на підприємстві для зниження рівня травматизму?
3. До якого документа мають бути включені заходи щодо профілактики виробничого травматизму?
Питання 3. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
Успішна профілактика виробничого травматизму можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні, психофізіологічні.
|
|
|
Технічні причини: недосконалість технологічних процесів; несправність виробничого устаткування; механізмів, конструктивні недоліки устаткування, відсутність огороджень і запобіжних пристроїв, засобів автоматичного захисту.
Організаційні: нераціональний режим праці, одноманітність; незадовільна організація робочих місць; застосування небезпечних способів роботи, неузгодженість дій працівників; відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці, відсутність контролю, порушення вимог інструкцій, правил, недостатня кваліфікація робітників; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування, недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами, використання устаткування, механізмів та інструментів не за
29 Основи охорони праці
призначенням, незадовільна якість або відсутність засобів індивідуального захисту; відсутність попереджень про небезпеку.
Санітарно-гігієнічні причини: наявність шкідливих речовин в повітрі понад допустимі норми; відхилення від нормативних метеорологічних умов; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищення рівнів шуму і вібрації; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; недостатність або відсутність профілактичних медичних оглядів; антисанітарний стан виробничих і побутових приміщень; порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок утоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; роздратованість чи хворобливий стан працівника; монотонність праці, необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника техніці, що використовується.
Запитання для самоперевірки
1. При виконанні якої умови можлива успішна профілактика виробничих травм?
2. Які причини відносяться до психофізіологічних причин виробничого травматизму та професійних захворювань?
3. До якої групи причин відносять причини, що трапились внаслідок порушення норм або правил планово-попереджувального ремонту устаткування?
Питання 4. Основні заходи щодо запобігання травматизму та професійних захворювань
Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені в:
• системі нормативно-технічної документації з безпеки праці;
• організації навчання і забезпечення працюючих безпечними методами та засобами роботи;
• прогнозуванні виробничого травматизму;
зо
Основи охорони праці
• раціональному плануванні коштів і визначені економічної ефективності від запланованих заходів.
Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.
Усі заходи по запобіганню виробничого травматизму та професійних захворювань можна поділити на групи:
1. Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: залучення працівників до роботи за спеціальністю, запровадження трьохступеневого оперативного контролю; розробка перспективних планів; аналіз виробничого травматизму; організація пропаганди охорони праці; моральне і матеріальне заохочення за роботу в охороні праці; якісне проведення інструктажу та навчання робітників; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту.
2. Технічна група заходів: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; автоматизація та комплексна механізація важків і трудомістких робіт; модернізація діючого обладнання,; застосування блокування, запобіжних пристроїв, заземлення; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів.
3. Санітарно-гігієнічні заходи: створення нормального мікроклімату на робочих місцях; забезпечення робочих місць необхідним освітленням; обладнання місць для відпочинку
Основи охорони праці
працюючих; обладнання санітарно-побутових кімнат; виявлення джерел шуму та вібрації, їх ліквідація.
4. Правові заходи: виконання законодавчих актів, норм і
правил з охорони праці; охорона праці жінок і підлітків;
регулювання праці і відпочинку; розробка та заключення
колективного договору; розробка інструкцій з техніки безпеки.
5. Економічні заходи - це правильне використання
коштів, наданих на охорону праці; широке залучення коштів із
фондів підприємства та використання суд банків.
6. Медико-профілактичні заходи: систематичний, постій
ний медичний контроль за станом здоров'я працюючих;
створення медичних пунктів відповідно до норм.
Запитання для самоперевірки
1. В чому полягає основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці по запобіганню нещасних випадків?
2. На які групи поділяються заходи по запобіганню виробничого травматизму?
3. Які заходи відносяться до організаційних заходів по запобіганню виробничого травматизму?
4. Яким чином виконання економічних заходів впливає на запобігання травматизму та професійних захворювань?
Література
1. Закон України "Про охорону праці". - С. 22.
2. Постанова Кабінету Міністрів України "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 25.08.04. - № 1112.
3. Охорона праці в Україні. (Нормативна база). - К.: КНТ, 2010-С. 88-157.
4. Агєєв ЄЯ. Основи охорони праці. - Львів: "Новий світ -2000", 2010. -С. 40 -47.
5. Бедрій ЯЛ. Охорона праці. - К.: ПУЛ, 2002. - С. 36 - 55.
6. Гандзюк М.П. Основи охорони праці. - К.: "Каравела", 2003.-С. 84-102.
7. Грибан В.Г. Охорона праці. - К.: "Центр учбової
літератури", 2011. - С. 64 - 88.
8. Грищук М.В. Основи охорони праці. - К.: Кондор, 2005. -
С. 58-74.
9. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів:
Афіша, 2002. - С. 64 - 79.
